Угода чи переговори?

Путін, навпаки, гальмуватиме переговорний процес, відводячи його на хибні шляхи та безвихідь. Путін все ще сподівається на великий успіх у війні з Україною та вірить у диво перемоги. Але йому вже неприємно перед Китаєм, Північною Кореєю та Іраном. Зав'язавши в Україні, він створює великі проблеми своїм союзникам, які, як і він, були впевнені у його швидкій перемозі над Україною. А зараз Путін, навіть якби він хотів, то не знає, як вийти з України, як закінчити війну, не втративши владу в Москві. Війна керує владою та економікою в Росії.

Ймовірно, швидкої та успішної угоди не буде, як прагне Трамп, бо Путіну небезпечно та не вигідно різко закінчувати війну та ризикувати своїми союзницькими відносинами з Китаєм, на що розраховує США.

Затягнутий переговорний процес супроводжуватиметься блефами, спалахами агресії та провокаціями Кремля проти України та його союзників у Європі. Китаю теж не подобається, що переговорний процес відбувається без його участі. Він справедливо боїться, що Москва може зрадити Пекін заради поступок США в Україні, які Путін видасть 9 травня за свою перемогу у війні.

Тому якщо Трампу не вдасться протягом короткого часу здійснити угоду з Путіним за рахунок Європи та України, то до переговорного процесу встигне підключиться Пекін. Тим більше, що Трамп поспішає і поряд із переговорами про перемир'я в Україні намагається тихо відірвати Білорусь від Росії та Китаю.

Якщо ж Трампу пощастить, і він змусить піти на поступки Україні та Росії, то швидка перемога на переговорах (угода) не призведе до тривалого світу і перемир'я буде крихким та фальшивим, бо в результаті "одноразового компромісу" програють усі, крім Трампа. Трампівська Америка перехопить лідерство в експорті міжнародного хаосу у путінської Росії.

І тоді все доведеться розпочинати все спочатку – шукати мирну угоду в Україні, але вже з урахуванням інтересів Китаю, США, Європи та Росії.