Гарячий травень: самотність Путіна і проблеми його кума Медведчука

Перша подія - геополітична самотність президента Росії Путіна на святкуванні 9 травня Дня Перемоги. Навколо нього не було нікого, крім ветеранів ВВВ. Тому він виглядав набагато молодше всіх інших. Але треба віддати належне Путіну - він не соромився своєї самотності і прямо заявив у своєму виступі на параді, що Росія сама, наодинці, виграла ВВВ. Це була сенсація. Тим самим Путін несподівано підіграв тим західним політикам, які зацікавлені в історичній ізоляції Росії. Хто підказав йому такий незграбний хід, важко сказати.

Друга подія, яка потрясла Росію - це жахливий розстріл молодим ісламістом учнів школи в Казані. Татарське екстремістське, ісламізоване Поволжя вже давно вагітне спалахом опору - справа тільки в часі і техніці, а привід не потрібен.

Третя подія - несподівано потужний, масовий ракетний обстріл з сектора Гази всієї території Ізраїлю. Такого ще не було. Тим самим зруйнувався міф про можливе багаторічне, мирне співіснування "сектора Гази" та Ізраїлю. А це означає, що у прихильників політики мирного співіснування України і "сектора Донбасу", як особливого району, теж залишається мало аргументів.

Нарешті, Україна. Тут президент Зеленський, який всі два роки змагався з Медведчуком у боротьбі за мир на Донбасі, раптом приймає рішення про жорстке переслідування лідера ОПЗЖ. Брутальний обшук будинку Медведчука і невдала спроба вручити йому підозри в держзраді Генпрокуратури України говорять про те, що Зеленський готовий на конфлікт з Медведчуком.

Поки неясно, чого домагається Зеленський в кінцевому рахунку, – втечі Медведчука в Росію, видавлювання його з української політики або спалаху запеклого опору "п'ятої колони Кремля", відповідно, різкого загострення політичної обстановки в Україні. І чому саме Медведчук, а не вся ОПЗЖ, став об'єктом політичних репресій з боку Офісу президента, в той час, як на горизонті з'явився анонімний "макет" партії "Наш дім – Україна"?