Макдональд Зеленського або кадрова катастрофа

Маючи трохи вільного часу, я вирішив зробити аналіз кадрової політики нової влади. Для цього я зробив аналіз зміни керівництва у 19 міністерств, 26 державних служб, 16 державних агентств, 5 інспекцій,10 ЦОВВ і 24 обласних державних адміністрації (додав вже цього тижневі зміни). А тепер цифри:

172 рази мінялись керівники органів виконавчої влади за 1,5 року влади Зеленського

47 разів із них керівниками призначались виконуючі обов’язки

11 керівників не перепризначені (переважно фінансові та правоохоронні органи влади)

37 разів керівників міняли двічі в одному й тому ж органі

16 разів — тричі

3 рази — чотири

і 1 - 5 разів, з них 4 рази в.о. (рекордсмен - Державна служба морського та річкового транспорту України)

І це я не рахував заступників, керівників ДП та всілякі інші ТКГ.

Зеленський каже — нема кадрів, Богдан каже — кадровий дефолт, Шмигаль каже — кадровий голод. Насправді ні. Це друзі не кадровий голод — це кадрова катастрофа.

Ця кадрова катастрофа свідчить про одне — відсутність будь-якої кадрової політики і підходу до призначення. Хоча може я не правий, і цю політику розробив впливовий аналітичний центр "Українське бюро національного розвитку". Проте, результат на табло — Макдональд.

В чому насправді проблема?

Розуміючи проблему кадрів, її можна було вирішити в кілька кроків. По-перше, якщо серед родичів, кварталівців, знайомих, раптом не виявилось багато професіоналів з державного управління — можна змінити підхід до пошуку кадрів. Очевидно, що головною проблемою є не люди, а саме підхід як їх підбирають. Я от чесно кілька разів намагався уявити співбесіду Єрмака та Зеленського з Фокіним і Арестовичем. Що можна було питати цих людей, яку довідку можна на них прочитати, щоб призначити? І хоча мені видається, навіть їх зовнішній вигляд каже, що це за люди — якимось просто магічним чином їх призначали. Правда ця магія — ніяка не магія, а співбесіда всього лише з одним питанням: ви зробите все як я хочу? - Так. - Ви прийняті.

Правильна класична співбесіда, може складатись всього з 3 питань: ваш досвід, ваше бачення результатів на посаді, в який спосіб ви збираєтеся їх досягати. Я переконаний, якщо задавати всього лише ці 3 питання, то можна уникнути цієї кадрової катастрофи, яку організували у владі.

По-друге, якщо ти прийшов до влади на 5 років, то можеш собі дозволити підготовку кадрів. Якби влітку 2019 року запустити потужні програми підготовки кадрів — то вже наступного року можна було б мати сотні підготовлених людей. Для цього, замість трускавецького ріксоса, треба було реформувати НАДУ, забрати її з вищої освіти (на чому я особливо наполягав, оскільки основна корупція там продаж наукових звань), створити урядовий тренінговий центр, укласти договори про допомогу зі світовими школами (як я це зробив з Сінгапурською, хоча сама ідея виникла в процесі підготовки рекомендацій влітку 2019) — то це були б не просто підготовлені кадри, а підготовлені до найсучасніших стандартів світового рівня.

Що в сухому залишку. Результат "Макдональд політики” призвів до того, що системні професійні люди принципово відмовляються йти у владу і очолювати органи. Ніхто з них не впевнений, що це на довше чим 3 місяці. Ті, що у владі, щотижня намагаються з’ясувати чи їх не винесли на звільнення без їх відома. Вони відмовляються робити, які-небудь реформи, проявляти ініціативу тощо. Вони тільки підтакують і надувають обіцянки. Ну, і окремі ще турбуються своїм забезпеченням. В органах влади зруйнована інституційна пам’ять, оскільки часта зміна керівників не дає ніякої спадковості політики. Зруйнований апарат управління, оскільки кожний новий керівник, в першу чергу, доганяє друзів попереднього.

Як думаєте, які перспективи реформ з такою "кадровою політикою”? Відповідь риторична.