Створення запасів пального в Україні ляже на споживача

Уряд думає, як допомогти ритейлерам. І одночасно той же уряд збирається з 1 жовтня нормативно запустити систему мінімальних запасів нафтопродуктів (МЗНН). Тобто зобов’язати виробників з імпортерами створювати запаси пропорційно до своїх постачань. На цю мить ця норма становить 6%, з 1 січня – 9%.

Отже, наразі треба створити резерв приблизно у 600 тис. т дизпального, бензину й скрапленого газу. З нового року – 900 тис. т. Сьогодні це еквівалентно тритижневому запасу, з 2027 р. – місячному.

Я поки не зустрічав на ринку того, хто знає, де взяти такі обсяги резервуарів у країні, паливний комплекс якої руйнують уже п’ятий рік.

Та навіть якби вони були, хто створюватиме запаси, якщо склади палають щодня? Позиція уряду при цьому дуже показова: ви створюйте запаси за свої гроші, на свій страх і ризик, а якщо щось прилетить, то це будуть винятково ваші проблеми. Тим часом такий приліт не кожний бізнес переживе. А якщо їх буде кілька – ніхто не переживе.

До речі, про гроші. У поточних цінах сумарна вартість резерву становитиме $1,2 млрд, з наступного року – $1,8 млрд. А ще, згідно з законом про МЗНН, треба мати фінансову банківську гарантію на 25% від вартості МЗНН.

Мені досі не вдалося зустріти того, хто фінансово потягне створення МЗНН. Через підвищення світових цін кредитні ліміти українських банків для постачальників пального вже вичерпано.

Брак резервуарів і грошей призведе до того, що невеличкі імпортери відмовлятимуться від імпорту і намагатимуться купувати за гривню у великих імпортерів. Своєю чергою зобов’язання по МЗНН у великих імпортерів будуть збільшуватись, тоді як ані достатнього обсягу грошей, а тим більше резервуарів не стане.

"Ми всремося", – такий ємний вердикт з приводу МЗНН у поточних умовах озвучив мені один з найбільших гравців ринку. Він, здавалося, мав би аплодувати рішенню уряду, бо це знищить його конкурентів. Але чомусь особливої радості немає.

Отже, маємо абсолютно реалістичний сценарій дестабілізації паливного ринку напередодні найважчого періоду року. І це ми навіть не говоримо про ціни. Адже створення запасів ляже на кінцевого споживача, і ляже дуже відчутно.

Що робити?

– Максимально спростити імпорт пального. Згадати зокрема про "зелені" коридори.

– Провести інформаційну кампанію про необхідність створення запасу у всіх категорій споживачів: від промислових підприємств, муніципалітетів тощо до фізичних осіб (у кого є така змога).

– Можливо, покласти спеціальні обов’язки на "Укрнафту", яка є постачальником критично важливих споживачів.

– Стимулювати нормативно (зобов’язання зберігати під землею), організаційно (пришвидшити затвердження проєктів) і фінансово будівництво підземних сховищ (профільна асоціація – НАУ – вже надала свої пропозиції).

P.S. За останніми даними, уряд таки почув аргументи ринку і переніс впровадження МЗНН з 1 жовтня на… 1 січня 2027 року. Цікаво, а що це змінює? Війна за три місяці закінчиться чи резервуари підземні з’являться? Схоже, хтось уже встиг забути останню зиму.