Українські енергетики розбалували багатьох українців

І перші два рази у них не вийшло. Зима 2022-23, літо 2024 – українські енергетики працювали на межі, творили справжні дива. Хоча ми розуміємо, що див не буває. І є просто віддана робота на межі можливостей.

І ці "дива" сприймалися як належне. Люди думали, що це так і треба і по іншому й бути не може. Але ж може. І могло б. І не сталось інакше тільки завдяки таланту і роботі енергетиків. Завдяки масштабній підтримці цивілізованого світу.

Але тепер українці вимагають від них див. Вимагають. Справжніх див.

І от ми вже чуємо: вже тиждень пройшов з попереднього обстрілу. Чого це ще є масштабні відключення. Хтось ліниться? Знов вкрали гроші? Точно вивозять електрику за кордон. Хто підступно відключає саме мою лінію? Це помста за боротьбу за правду?

Дійсно, чому за тиждень не відновили ТЕС, в яку прилетіло купа балістичних ракет... А див не буває. І це ми маємо зрозуміти на початку цієї зими. Як би не працювали українські енергетики, а запас міцності системи знижується. Запас обладнання, яке можна використати для ремонту не нескінченний.

Але останнє ще можна собі дозволити – так це дорікати людям, які як прокляті працюють, намагаючись відновити систему після варварських атак росіян. Немає більшого невігластва ніж стверджувати, що когось відключають більше через змову чи непрофесіоналізм, і варто лише пересічній людині зайти до диспетчерського пульту і все налогодиться.

А хоча ні. Є ще гірше. Знов прокинулись інстадіви, які стали раптово експертами в енергетиці, вдягаючи кастрюлі на голову. Всі ці астрологині, нумерологині і тарологині знайшли час на те, щоб відволіктися від успєшного успєха і боротьби з вакцинами. І от ми чуємо від них вже заклики капітулювати. І намагання звинуватити Україну у тому, що світло відключають. Знову зʼявились тези про експорт, хоча здається, на 4-й рік війни має прийти розуміння звʼязку між обстрілами і відключеннями світла. Зимою 2022 року розмови про експорт могли смішити. Зараз вже хочеться стріляти на звук.

Останній раз таке пришестя дівчат, що влаштовують істерики і закликають піти на зустріч росіянам ми бачили літом 2024 року, після удару по Охмадиту. Чомусь саме цей контингент вміють надихати росіяни. Намагаючись створити внутрішній тиск на фоні тиску зовнішнього.

Але навряд чи ми маємо бажання зробити росіянам приємне і задовільнити їх план?

Так от, цієї зими темних годин буде багато. І цією темрявою росіяни будуть намагатися підняти найтемніші частини нашої души. Направити ненависть на енергетиків. На українських перемовників. На саму ідею спротиву росіянам.

І наша задача витримати. І не дати Путіну залізти нам у голову. І не дати собі перетворитись на тупих зомбі, що не здатні розуміти причинно-наслідкові звʼязки.