Історія одномоментного зречення Єрмака – це репетиція такого ж блискавичного зречення Зеленського

Те, як зрадницьки від него відреклися всі вчорашні дружбани – якнайкраще свідчить про моральне виродження, безпринципну жалюгідність, упосліджену ницість зеленої "богеми". Вчора всі молилися на Борисовича, норовили побути ближче до всесильного тіла, висиджували під кабінетом годинами, щоби здійснити урочистий омаж (середньовічний церемоніял братерства зі сеньйором) – а тільки-но неугодного кардинала тендерів та повелителя репресивної машини прогнали з царського двору, як уся шобла аморальних скунсів моментально захворіла на тяжку стадію амнезії й забула, що ще вчора вона покірно виконувала найменшу примху Алі-Баби, заглядаючи йому в рот чи хто куди.

Історія одномоментного зречення Єрмака – це репетиція такого ж блискавичного зречення Зеленського в близькому майбутньому. Все буде до йоти так само: нині моляться – завтра облиють портрет керосином, нині поклоняються – завтра перейдуть на інший бік вулиці, нині аплодують – завтра й не згадають.

Голобородько у 2019 році привів зі собою огромнеє болото нікчем, зрадників...

Він їхній отець. Там усі такі. Заячі, підлі душі з навиками встромляти ніж лише у спину, а поки вельможа зверху - вірно йому служити й боготворити. Від шляхетності в них хіба що битий шлях. Від благородства - лише блага.