UA | RU
Микола Княжицький Народний депутат info@regionews.ua
29 вересня 2026, 10:20

Головна ціль – наш страх: атаки росіян на дата-центри та АЗС

Атакувати українські дата-центри, щоб залишити українців без інтернету, – приблизно така сама безглузда ідея, як атакувати автозаправні станції, щоб залишити Україну без пального
Атакувати українські дата-центри, щоб залишити українців без інтернету, – приблизно така сама безглузда ідея, як атакувати автозаправні станції, щоб залишити Україну без пального
Ілюстративне фото: з відкритих джерел

Атакувати українські дата-центри, щоб залишити українців без інтернету, – приблизно така сама безглузда ідея, як атакувати автозаправні станції, щоб залишити Україну без пального.

Ні першого, ні другого Росія досягти не зможе.

В Україні тисячі АЗС. Навіть масовані удари по них не здатні зупинити постачання пального. Саме пальне надходить переважно з-за кордону, а заправляти автомобілі, якщо виникне потреба, можна з цистерн, мобільних заправних комплексів та інших тимчасових пунктів.

Так само й з інтернетом.

Український інтернет принципово відрізняється від російського. Він децентралізований. Тисячі незалежних провайдерів, численні оптоволоконні маршрути до Європи, точки обміну трафіком і резервні канали створюють систему, в якій знищення окремого дата-центру не означає знищення мережі. Трафік піде іншими маршрутами, навантаження переберуть інші вузли.

У Росії все навпаки. Там роками будували так званий "суверенний інтернет" — ієрархічну систему, яку держава може централізовано контролювати через великих магістральних операторів та обладнання Роскомнагляду.

Тому виникає просте запитання.

Якщо ударами по дата-центрах неможливо вимкнути український інтернет, а ударами по АЗС — залишити Україну без пального, навіщо росіяни витрачають на це сотні дронів?

Вони не настільки дурні, щоб цього не розуміти.

Мета інша.

Завдяки масовому виробництву дронів і співпраці з Китаєм Росія отримала можливість регулярно запускати по Україні величезну кількість відносно дешевих безпілотників. І для цієї зброї потрібно не лише знаходити цілі. Потрібно створювати сенс.

Безкінечно розповідати власному суспільству, що в кожному "Епіцентрі" чи відділенні "Нової пошти" зберігається зброя, а кожен об’єкт мобільного оператора є військовою ціллю, стає дедалі абсурдніше.

Тому головною ціллю стає не дата-центр і не бензоколонка.

Головна ціль — наш страх.

Страх, що завтра не буде пального.

Страх, що завтра зникне інтернет.

Страх, що перестане працювати звичне життя.

І зрештою — страх, що Україна нібито все одно не витримає.

Цей страх Росія намагається посіяти не лише серед українців. Його адресують і нашим союзникам: дивіться, мовляв, Україна виснажується, її інфраструктура руйнується, опір безперспективний, отже треба змушувати Київ погоджуватися на російські умови.

Це продовження війни іншими засобами.

Коли Росія не може досягти поставлених цілей на фронті, а українські військові руйнують її плани, Москва намагається перенести війну в голови людей. Дешевий дрон має зруйнувати не лише будівлю. Він має зруйнувати відчуття стабільності.

Саме тому після ударів так швидко народжуються розмови про "повний блекаут", "крах інтернету", "відсутність бензину" і майбутній "колапс держави".

Колапсу не буде.

Будуть збитки. Будуть зруйновані будівлі та інфраструктура. Найстрашніше — гинутимуть і страждатимуть мирні люди.

Але Україна не залишиться ані без інтернету, ані без пального. І держава не перестане існувати.

Бо справжньою метою цих атак є не наші сервери і не наші бензоколонки.

Справжньою метою є наша впевненість у тому, що ми вистоїмо.

І саме її ми не маємо права віддати ворогу.

gnews gnews Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим Підписатись
 
Підписуйтесь на RegioNews
28 вересня 2026
Замість українських медиків – мігранти. Що сьогодні відбувається у вітчизняній медицині
За останні роки в Україні значно скоротилася кількість лікарів та медсестер. Медичних працівників не задовольняє зростаюче навантаження і низькі зарплати, які у більшості не змінювалися з 2023 року. У...
07 вересня 2026
Кава під КАБи, або тривоги нон-стоп. Чому Київ може повчитися у Сум
Як виживає місто на північному сході країни та планує захищати укриття від осквернювачів
04 вересня 2026
Порожні полиці: наскільки серйозним є виникнення продовольчої кризи в Україні
Руйнування логістичних центрів провокує подорожчання продовольчих товарів на 10-15% і дефіцит деяких товарів. Втім, масовані обстріли – лише один з факторів, що загрожує продовольчій безпеці країни
21 серпня 2026
Нові бідні: як життя в Україні перетворюється на виживання
За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні за роки повномасштабної війни зріс удвічі: з 20% у 2021 році – до 41,6% на початку 2026 року. З'явилися й нові прошарки бідних, яких до цього не ...