Суркову важко і неприємно усвідомлювати той факт, що Україна йому недоступна

Текст правда хороший, але тут ось яка справа. Трохи менше ста років тому не менш дотепний Зигмунд Фрейд опублікував статтю, в якій досить цікаво описав механізм свідомого витіснення.

Вона називалася "Заперечення", і в ній старий Зигмунд розповідає, як через радикальне заперечення мислення звільняється від напруги, обумовленої неможливістю досягти чого-небудь в реальному житті. Справа в тому, говорить Фрейд, що впускаючи той чи інший об'єкт чи суб'єкт у своє життя, людина оцінює не тільки його привабливість і потрібність, але і наскільки він доступний і дозволяють обставини ним заволодіти. І самий ранній спосіб справлятися з недоступним – відмова прийняти його існування. У дорослому віці заперечення - це щось середнє між бажанням володіти, засудженням за те, що це неможливо і нарешті захисним рефлексом від власних мук.

Владиславу Суркову важко і неприємно усвідомлювати той факт, що Україна - та, на яку він витратив стільки сил, - йому недоступна. Він розуміє і вже відкрито визнає, що добровільно Україна не буде в складі якоїсь геополітичної формації з Російською Федерацією. Більш того, він перебуває на стадії, коли відкрито визнає, що навіть до братського союзу Україну доведеться схиляти примусово.

Владиславу Суркову прикро. Ми його розуміємо. Заперечення неприємної реальності на виконання своїх бажань дуже поширене у маленьких дітей.

Але з цим доведеться змиритися. Це інтерв'ю ще раз доводить, що Україна не тільки є, але саме така вільна і відкрита - є ще більш привабливою.

А в цілому інтерв'ю хороше. Особливо в частині медитації.