Ми на самому початку Третьої Світової

Найголовніше - інформаційно, в головах людей. Активно і з тимчасовими затиханнями. Іноді війна навіть буде називатись "перемир'я". Але це лише час підготовки до нової фази, підвищення ставок.

Не лише наша країна буде полем битви цивілізацій.

Але ми перше і одне з найголовніших полів битв.

Кожен день мій наповнений словом "встигнути".

Я просто хочу встигнути зробити більше для нашого захисту. Встигнути виграти нам час. Бо насувається темна хмара ще значно важчих часів.

Наша команда вже виграла для суспільства багато часу.

Іноді командири підрозділів БПЛА кажуть: якби ви не розвивали тему дронів з 2014, а ще більше з 2022 - противник вже стояв би по Дніпру. Або й під Києвом.

Я не знаю як би було без підготовки десятків тисяч людей, без того що ми зробили для розвитку галузі.

Не знаю як би повернулось колесо історії. Дещо нам і справді вдалося встигнути.

Але тепер виграний час завершується разом з людьми. Час висипається з прискоренням, в геометричній прогресії.

Це значить, що потрібно працювати ще швидше. В рази.

Навколо ілюзія мирних міст, працюючих банків і ресторанів, літнього вайбу. Але це саме ілюзія. Яка може тріснути як скло, в лічені місяці, якщо фронт посиплеться.

А фронт вже поступово сиплеться.

Бо ворог все сильніше, нарощує. Йде ва банк, грає на виснаження.

А ми як суспільство з тилу допомагаємо фронту все менше.

При всій зовнішній ілюзії мирних міст - ситуація зараз значно гірша ніж влітку 2022, три роки тому.

Бо тоді були сотні тисяч заряджених, духовитих людей - зараз їх все менше.

Загиблі, поранені, безвісти, полонені.

Але ще можна втримати ситуацію, якщо дійсно включитись і працювати на користь фронту. На користь тих, хто живим щитом утримує цунамі маньячних легіонів від нас. Працювати, нон стоп. Всім.

Потрібно встигнути.