Без миру на горизонті: як пройшли переговори Зеленського у Вашингтоні

Якщо коротко – вриваємось у довгий етап переговорів без будь-якого перемирʼя. Тобто ніякого миру на горизонті не буде.

Зеленський ретельно готувався до зустрічі і явно скористався порадами топ-політиків та дипломатів. Відчуйте різницю із 28 лютого, коли до попереднього рандеву з Трампом його готували Єрмак та Умеров. Тож порада напередодні візиту у великій статті Fox News дослухатися до Урсули фон дер Ляйен, Мерца та Макрона – була на часі.

Зеленський розуміє, що певні території за підсумками нинішньої фази російсько-української війни лишаться в тривалій окупації РФ. А отже, треба продати це внутрішньому споживачу так, аби тебе не роздерли. Власне, саме тому під поїздку президент видав пост з маніпуляціями, як хтось неназваний віддав Крим і частину Донбасу, а от при нас – Одеса і Харків лишились.

Тема так званого "обміну територіями" майже не звучала. Зеленський запропонував поговорити про це із Путіним. Трампа це влаштовує, бо так він може умити руки і плюс – досить скоро уже й виборча кампанія почнеться. А виборець, а то й спонсор від збройного лобі Республіканської партії може не так зрозуміти надмірний флірт із Путіним. Власне, уже не розуміє, судячи з опитувань громадської думки.

Чи буде зустріч Путіна та Зеленського? Путін відверто зневажає Зеленського – для нього це і досі молодий клоун у шкіряних штанах із КВН. Навіть більше – вся російська тусовочка мріє про єдину причину зустрічі із нашим гарантом – це підписання капітуляції України. Багато хто постить уривок із ефіру злоєбучого Дождя, де рожевощока свиноматка Монгайт рже про "кієвскій режим”. Оце все воно.

Тут я дуже навіть згодна з оцінками мого політичного краша, канцлера ФРН Мерца. Він вважає, що саміт між лідерами України та Росії потенційно може відбутися протягом двох тижнів, однак "він не впевнений, що російський президент наважиться піти на такий крок".

Із хорошого - зброю таки поки продаватимуть.

Ротами поговорили про контури гарантій безпеки.

Європейці визнали, що ми частина їх колективної безпеки, власне як і було добре тисячоліття. Нарешті вони зрозуміли з 2014, що локального конфлікту в Україні з якимись ополченцями — просто так не буває.