Без військової реформи і зміни керівництва військом – нам кінець

Перше. Враховуючи, що і як розвивається та ризики із затягуванням рішення щодо призначення керівника ОП, зараз вважаю вже, що найкращим варіантом був би Михайло Федоров – людина непроста, молода та гаряча, проте з візією, бажанням змін та боротьби. З досвідом і конкретними результатами. Щоб бентежна атмосфера ОП його не зіпсувала, усі, як всередині влади, так і назовні, мають не зачаровуватись, бути уважними, стежити і контролювати. Тим не менше, Михайло – це надія, що ми боротимемось, не імітуватимемо, а справедливості стане більше. Наразі підтримуватиму в міру можливостей.

Друге. Без військової реформи і зміни керівництва військом нам неминучий кінець як державному утворенню та народу, і саме це має бути першим пріоритетом найближчим часом. Військова реформа, відставка Сирського та його підлабузників! ПРІОРИТЕТ.

Окрім військової реформи наступні пріоритети – це дійсно жорстка антикорупційна позиція без "своїх" і "чужих", гнучка міжнародна та інформаційна політика і ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ОП та гілок влади зі зняттям спроб "ручника" з правоохоронних органів, Парламенту, Кабміну.

Очевидні конституційні пріоритети Президента, а отже і його офісу – це війна (оборона), нацбезпека (спецслужби), міжнародна політика (підтримка і мир), а ще модерація між гілками влади, контроль виконання, широкий зворотний зв'язок та інформаційний супровід. ОП – системна підтримки прийняття рішень керівництва держави, аналітичний орган, а не заміна Кабміну чи Парламенту.

Вищезазначеного добиваюсь в міру своїх скромних можливостей і закликаю всіх небайдужих докладатися до збільшення шансів держави.

Щодо миру: вже багато про це писала і нічого не змінилось. Далі війна. Усвідомлюйте і шукайте свій шлях. Не дайте геополітичному розхитуванню збити вас з пантелику. Україна або перетвориться в умовний Ізраїль з економікою, освітою, технологіями, військом, залученням усього населення, переорієнтованою на ПОСТІЙНУ оборону, або ж нас роздеруть на шматки. Вкотре.