Про актуальні моменти війни в повітрі

А втім, коли росіяни вирішать, що вони уже досягли достатньої міри виснаження нашої інфраструктури за допомогою дронів, отоді вони можуть і піти на кампанію ударів далекобійними крилатими ракетами, щоб у стислий строк отримати стратегічний результатом із впливом на весь подальший хід війни.

На то крилаті ракети і є стратегічною зброєю, бо призначені для застосування в обмеженій кількості випадків, що справді можуть дати стратегічний ефект.

Але коли ж може наступити той період, коли рашисти вирішать "пора" - питання хороше, бо це може зайняти і кілька місяців, і кілька тижнів. Без прив’язки до пори року та кліматичного сезону.

"Шахеди" можна характеризувати як масову та "допорогову" зброю, бо росіянам на такі дрони не треба ставити бортові комп’ютери, відповідно треба менше електроніки.

А практика показує, що який імпровізований засіб-"шахедобійку" не придумай, він все рівно обходитиметься дорожче, чим заявлена вартість в 50 тисяч доларів за один "літаючий мопед".

А головне – коли минулої зими вперше прозвучала новина, що РФ може отримати 2400 "Шахедів" за 2 роки, це було предметом хтонічного жаху в широких масах.

Тепер же, за вересень – початок грудня 2023 року, росіяни випустили орієнтовно 1500 "Шахедів", і це уже навіть не є предметом обговорення для ЗМІ.

Зазвичай стандартно задається питання – "так коли ж масовані ракетні удари будуть".

А далі варто обрахувати ось що: мінімум 1500 засобів повітряного нападу по тиловій інфраструктурі за трохи більше 3 місяці – це ж удвічі більше навантаження на протиповітряну оборону, аніж в кампанію зими 2022/23 років, де за 6 місяців росіяни випустили сумарно до 1500 "Шахедів" та ракет.

Окрему проблему створюють постійні пуски росіянами ракет типу Х-59 із літаків тактичної авіації по об’єктам за лінією фронту, мінімум 1 або ж декілька за добу.

Зараз "ВКС РФ" мають ракети переважно модифікації Х-59МК2, і це достатньо потужна зброя: при відносно малій довжині корпусу в 4,2 метри та геометрії для зниження радіолокаційної помітності вона має БЧ масою 310 кг та може бити на 280 кілометрів.

Словом, не набагато менш потужніша, чим стратегічні Х-101 та "Калибр", а збивати складніше.

І це не рахуючи те, що росіяни в окремі дні вийшли на цифру в понад 100 скинутих крилатих бомб з модулями УМПК за добу, як інструменту фронтової авіації.

Схоже, усі можливі ресурси РФ зосередила саме на тому, щоб і далі підтримувати на потрібному рівні боєздатність свого угрупування в +400 літаків та вертольотів, задіяних для війни проти України. Яке, за всіма розрахунками, мало би давно "посипатись" в технічному плані.

Є ще один специфічний момент, який навряд чи комусь сподобається. Росіяни першими прочитали оту дисертацію майора ВПС США.

Томаса Гріффіта про історичний досвід ударів по енергетиці, де прямо було прописано, що цілеспрямовані бомбардування все рівно не приводять до росту антиурядових та антивоєнних настроїв.

Це у них спочатку на ресурсах з’явилась вижимка з тої дисертації, а потім вона уже по нашим соцмережам пішла "гуляти" в похмурі дні кінця листопада 2022 року.

Ну от виглядає так, що ретроспективно росіяни врахували свої помилки, і вирішили більше не робити речей, які сприяють посиленню нашої резистентності.

Бо якщо пригадати, що у жовтень 2022 року ми теж вступали з дуже нездоровими суспільними настроями.

Наприклад, на тлі стрімкого успіху Харківської офензиви чомусь в маси пішла хибна думка, що контрнаступ ЗСУ на Херсонщині – то насправді все "понарошку". При чому підігрівали таку думку і ті опінієн-мейкери, які зараз розповідають вдячній публіці, що "в суспільстві нема запиту на перемогу". Але шок від прильотів ракет цей дурман потім вимів.

Але я не стверджую, що росіяни більше не битимуть по електростанціям. Скоріше навпаки. Якщо подумати логічно, то військово-промисловий комплекс по мірі розгортання стає дуже енергоємним.

Стільки систем ППО, як нам реально потрібно, все рівно нема в цивілізованому світі. Через що в бойових порядках досі є місце навіть старим-добрим С-125.

Тому в певний момент назріє питання, що т.зв. "економічний фронт" треба не тролити, а реально розгортати, щоб усі його сектори давали хоч якийсь реальний ККД для обороноздатності.

Є гарний історичний приклад, що після легалізації в 1942-1943 роках СРСР використовував РПЦ в тому числі для акумулювання грошей на фронт та Червону армію.

І цей приклад нам чітко показує, що в подібних випадках завжди є простір для здорових та асиметричних рішень.