Велика ілюзія: жодні гарантії не убезпечать Україну від загрози війни у майбутньому

Тут необхідно зрозуміти, що жодні гарантії у світі не можуть зробити війну в майбутньому неможливою.

Це велика ілюзія частини нашого суспільства, що можна отримати певні гарантії, які назавжди убезпечать нас від загрози війни.

Загрозу війни неможливо усунути апріорі.

Неможливість війни досягається щоденною роботою суспільства, політичних еліт, держави.

Роботою щодо посилення економіки, ВПК, армії, дипломатії, геополітичного позиціонування.

Якщо блок НАТО скотиться до рівня країн третього світу, то жодна модель колективної безпеки їх не врятує.

До речі, поки Україна мала значний демографічний потенціал і військові арсенали, на неї ніхто не нападав.

2022 року виявилося, що у нас навіть захищеного порохового заводу немає.

Про які гарантії тут може йтися?

Ефективна внутрішня політика – ось головна гарантія.

Тим більше, що "безпека на аутсорсі" у вигляді НАТО, наш великий національний міф, як "покров гетьмана Полуботка" - це найближчими роками, нереально.

Зараз, гадаю, це усвідомили навіть єврооптимісти.

Але якщо ми проходимо можливість "заморозки", то що далі?

Найімовірніший сценарій – це війна на виснаження.

Або, згідно з термінологією радянського військового стратега Свічина – "війна на измор".

Коли включається змагання з усіх аспектів військового потенціалу протиборчих сторін.

Як свідчить історія, війна на виснаження триває до виснаження однієї зі сторін.

Був випадок (ірано-іракська війна) – коли війна тривала до виснаження двох сторін.

Динаміка війни на виснаження - це не військове мистецтво у чистому вигляді чи технологічні новації (які, безумовно, грають своєї ролі, але, у разі, не основну).

Це складна математична модель та "крива можливостей" двох сторін. За наявності всього масиву даних її можна розрахувати з похибкою тимчасового горизонту плюс/мінус півроку.