Вічний недобуд чи майбутній трофей: які кораблі насправді "будує" РФ у Криму і що з ними не так

Видання Newsweek абсолютно має рацію у своїх заявах про те, що на суднобудівному заводі "Залів" будується корабель, більший за ракетний крейсер "Москва". Але що це за корабель і які перспективи завершення цього будівництва?

Newsweek пише про універсальний десантний корабель проєкту 23900 "Іван Рогов", що має водотоннажність... І тут ми впираємося у вкрай цікаву дилему: а яка його водотоннажність?

Це запитання я ставлю з особливим смакуванням, оскільки про універсальні десантні кораблі (УДК) проєкту 23900 я час від часу пишу з моменту їхнього закладення в липні 2020 року. Так, ви не помилилися, я написав саме їх, а не його. Адже на заводі "Залів" будується два УДК проєкту 23900. Але не відволікаємось.

Водотоннажність

У липні 2020 року Володимир Путін спеціально прибув, щоб з пафосом і помпою особисто закласти два УДК проєкту 23 900 загальною вартістю 100 млрд рублів. Згідно з опублікованими тоді тактико-технічними характеристиками вони повинні були мати повну водотоннажність 25 тис. тонн, а швидкість – 22 вузли.

Вже тоді, у 2020 році, я задавався питанням: а чи зможе завод "Залів" у його стані потягнути будівництво двох військових кораблів водотоннажністю 25 тис. тонн (враховуючи, що технологічно російський морський ВПК не тягне будівництво нічого більшого за водотоннажність 10 тис. тонн), а також яка силова установка ляже в основу такого великого корабля? Справа в тому, що на сьогодні Росія не має силових установок, здатних тягнути настільки серйозні обсяги.

Але вже в серпні 2020 року російські ЗМІ з не меншим пафосом і помпою стали заявляти про те, що УДК проєкту 23900 матимуть водотоннажність понад 30 тис. тонн. Іншими словами, з моменту закладення кораблів їх водотоннажність у проєкті було збільшено на 5 тис. тонн? Ну, можливо, на початковому етапі будівництва це було ще допустимо, хоча спірно. Але...

Але в грудні 2020 року заступник міністра оборони РФ Олексій Криворучко заявив, що УДК проєкту 23900 матимуть водотоннажність вже 40 тис. тонн. Тобто плюс 15 тис. тонн з моменту закладення!

Характеристики, технічне завдання, документація – все змінювалося буквально на ходу, тоді як фактичне будівництво вже почалося. Причому змінювалося не в невеликих деталях, а глобально – з 25 тис. тонн до 40 тис. тонн. Ось саме тому і залишається актуальним питання: а про яку водотоннажність корабля ми взагалі можемо говорити конкретно, а не теоретично?

І якщо я на початку закладення настільки великого корабля зазначав, що у РФ просто немає технологічної можливості завершити його будівництво саме по собі, то з урахуванням збільшення водотоннажності на 15 тис. тонн і тотальної переробки технічного завдання – тим більше.

Терміни

Спочатку завершення будівництва першого УДК "Іван Рогов" обіцяли 2025 року, а другого – "Митрофана Москаленка" – у 2026-му. Через деякий час терміни змінилися: перший УДК мав піти на здачу у 2027 році, а другий у 2028-му. На сьогодні здача обох кораблів перенесена ще на рік – на 2028 та 2029 відповідно.

Ще в 2020 році я зазначав, що проєкти цих універсальних десантних кораблів не можуть бути завершені ні технічно, ні технологічно, і вони існують виключно для розпилу бюджету. Тобто довгострокова перспектива наживатися на бюджетних коштах, щороку відкладаючи на потім здачу кораблів, які ніколи не будуть збудовані.

Навіть супутникові фото, які демонструє Newsweek у своєму матеріалі, підтверджують, що будівництво ведеться не просто повільно, а вкрай обмеженими коштами. Але куди цікавіше навіть не те, чи буде сам собою остов корабля зібраний, а чим його наповнять?

Внутрішнє наповнення

Як я вище зазначив, у Росії на сьогодні немає силової установки, яка б змогла забезпечувати рухливість військового корабля водотоннажністю не те що 40 тис. тонн, а навіть 25 тис. тонн! Атомні силові установки – так, є, але УДК проєкту 23 900 не атомний.

У характеристиках прописано, що це повинні бути два дизелі 10Д49 і два форсажні газотурбінні М90ФР. Але в тому й річ, що потужності цих силових установок для корабля водотоннажністю 40 тис. тонн буде недостатньо, не кажучи вже про можливості "Коломенського заводу" та ПАТ "ОДК-Сатурн" зробити на сьогодні таке обладнання вчасно і без дефектів, якщо не сказати більше – взагалі зробити.

Яскравим прикладом став конфуз березня 2024 року, коли "Севмаш" виготовив для УДК проєкту 23900 підшипники, проєкт яких було розроблено ще у липні 2022 року. Тобто на виготовлення у "Севмашу" пішло два роки. Але далі було цікавіше.

Справа в тому, що підшипники мали пройти випробування на валопроводі, але його на той момент не змогли виготовити. Тобто підшипники робили два роки, а коли зробили, випробувати не можуть, оскільки валопроводу просто немає. Завіса.

Висновки

На сьогодні Росія нездатна завершити будівництво УДК проєкту 23900. І щоб не писали західні ЗМІ і як би не описували корабель "Іван Рогов" – це зовсім не боєздатна бойова одиниця водотоннажністю в рази більша за ракетний крейсер "Москва", а чергова пам'ятка російської корупції та технологічної деградації.

І я зовсім не виключаю того, що Україна ці УДК отримає разом із повернутим під час звільнення Криму заводом "Залів". Причому в такому ж недобудованому стані, у якому вони були роки тому, перебувають зараз і будуть надалі.

З іншого боку, це буде ще один унікальний момент цієї війни – перший в історії воєн та конфліктів трофей у вигляді недобудованого сорокатисячотонного УДК.