Зерновий терор та примус до "миру"

Але, за умов Росії.

Причому не просто на умовах Росії, а за безпосереднього, прямого контакту Києва та Москви. Адже "Зернова угода", як така, укладалася між Україною, Туреччиною та ООН. У цьому трикутнику місця Росії не було. Так, вона там теж, щось підписувала з ООН та Туреччиною, але...

Але юридично російський статус угоди був номінальним, як кажуть - для отщипного.

Тепер же Росія хоче іншого статусу в цій угоді і намагається домогтися її укладення єдиним їй відомим методом - терором.

Але й це насправді ще не кінцева мета терористів.

По суті, якщо Росії вдасться примусити Україну піти на таку угоду, через двосторонній контакт, нехай і за участю ООН і Туреччини, для Москви це стане першим кроком у спробі примусити Київ до діалогу про "перемир'я", так критично необхідне російським окупаційним військам.

Тобто багатоходівка Кремля зрозуміла - через терор змусити Україну піти на першу, здавалося б, не стільки критично важливу угоду, а через неї, примусити до того, якої окупанти домагаються з 2022 року, щоб у період паузи відновити та накопичити сили.

Безперечно, ні на які переговори з окупантами не можна йти. Вони слабшають і відчувають це, пауза їм критично потрібна і не маючи змоги змусити світ безпосередньо, вони шукають обхідні шляхи. Але ці обхідні шляхи і терор, лише підкреслюють плачевність і конвульсивність становища терористів.