Мерські вибори у Харкові: що нагадують кампанії кандидатів

Передвиборча кампанія Геннадія Кернеса нагадує мені феномен сталінізму. Начебто і вождь вже муміфікувався, і всі все зрозуміли, і репресії були, і колективізація, і людей тримають за бидло, але люди покірно їдять ріпу, ходять у лаптях і все одно - о, великий, великий вождь, великий вчений і такий же господарник, взяв країну з сохою, а залишив з парком Горького, ніхто до нього ніколи стільки, ну і що, що краде, та все одно ці босі голодранці, які сидять взимку без тепла по шістсот будинків, ловлять на свої голови бурульки, задихаються без дерев, ламають ноги в ямах, але йдуть в карантин без маски на Олю Полякову (і в лудший парк, звичайно), дійдуть і проголосують за Кернеса числом, близьким до 65%. На місці штабу я б хоч фальсифікатом, хоч тушкою, але докотив би цифру перемоги до 66,6%. Це б зробило і без того гучну перемогу сильно віральною, так і Гена оцінив би, якби повернувся.

Передвиборча кампанія Олександра Фельдмана нагадує мені метання консервативного білого гетеросексуального чоловіка, виставленого голяка де-небудь посеред Гарлема з плакатом Nigg@'s fuckin shit. Крайня нужда вивела консервативного білого гетеросексуального чоловіка на це перехрестя доль, і він відчайдушно ссе, але попереду Гарлем, а позаду дорога через ринок Барабашово, і значить відступати нікуди, і стояти безглуздо, й тікати страшно, а ще з-за паркану, звідти, з безпечного, роками підгодованого округу несуться крики: "Саша, давай, ти зможеш, Саша, ми за тебе!", і це кричать ті самі твої прихильники, яких ти пригощав гречкою, печивом Ювілейне, автобусами в Екопарк, і вони прийдуть і віддадуть у відповідь своїми 8-9%, кожним відсотком наближаючи зустріч голого білого чоловіка з плакатом із корінним мешканцем кварталу - якщо він повернеться з Берліна, звичайно.

Передвиборча кампанія Олексія Кучера нагадує мені судоми відмінника, який покурив спайсів. Він же завжди був хорошим хлопцем, займався спортом/мамці допомагав, а тут погана компанія, дунули, начебто спочатку нічого, а потім розплескало, і тепер це не підліток, а пучок неадекватних і безсистемних реакцій: то косплеїть образ дурника, то пристане до перехожих і кричить щось про мастурбацію, то називає себе володарем виборів або магістром заводів-примар, то задирається до старших, тут же негарно даючи задню, але все одно знайдуться підмануті гостроверхими шатрами під Оперним, зачаровані ефірами у Гордона і АнатолійАнатоліїча і олохотворенні за канонічною політтехнологією Смирнова - та й просто неоперабельні зелені, які прийдуть і дадуть Кучеру впевнені 5%. Ну шість, окай, якщо тільки до виборів Ярославський не запише ще відеозвернень, кожне з яких роняє губернатора на піввідсотка. Ну, і я мовчу про "отвєточку", яка буде, якщо Гена повернеться.

Передвиборча кампанія Олега Абрамічева нагадує мені ситуацію, ніби у мене вдома протік унітаз, і я не зміг знайти сантехніка, зате одна дуже хороша і дуже шанована людина запропонувала мені звернутися до його товариша. Той - не сантехнік, а, наприклад, фізик-ядерник, але нічого, тобі ж терміново, харчами не перебирати, кликай фізика, в чотири руки полагодите. І начебто відмовити шанованій людині незручно, та фізик-ядерник вже в двері тобі дзвонить, і регалій у нього - ти дізнавався - і всяких наукових праць і патентів як собак нерізаних, і просто він - відмінний хлопець, але в унітазах не шарить від слова взагалі. І ось ви стоїте і дивитесь на цей унітаз, і хочеться і ядерника пристосувати, раз вже прийшов, і шановану людину не образити, а найбільше хочеться по великій нужді і саме в цю хвилину. 4-4,5% принесуть Абрамічеву ті, хто погодиться переступати з ноги на ногу, поки фізик лагодить унітаз.

Передвиборча кампанія Ігоря Черняка нагадує мені екоактивіста, який вирішив зробити фото з дресированої мавпочкою на ланцюжку, щоб запостити потім в фейсбук і прирости лайками, а мавпочка виявилася ніх@я не дресированою, і відкусила йому половину фінансування тобто вуха, видерла жмут волосся і взагалі фотограф відобразив екоактивіста з мавпою в той момент сутички, що здається ніби він п@здить її ногами - такий собі кейс для екорепутації. У підсумку тобі ні лайків, ні репутації, а тільки відкушене вухо і сорочку до того ж мавпа обіссяла, але до 4% Черняк візьме точно, і в більшості своїй за рахунок старих свідків його старої репутації. Чому не більше? Тому що екоактивістам не можна фотографуватися з дресированими мавпами на ланцюжку, що ж незрозумілого.

Ось така картина світу у мене на сьогодні.

А що у вас?