Зерно під блокадою: як українські фермери повторюють уроки 4-річної давнини

Уряд ухвалив екстрений пакет підтримки аграріїв, скоригувавши мінімальні експортні ціни. Це один із кроків, який зменшить фінансовий тиск на сільгоспвиробників, які нині страждають через падіння цін на внутрішньому ринку і шалені експортні обмеження. Росія постійними обстрілами заблокувала українські порти, припинивши експорт морем. Та фермери, попри ризики банкрутства, вже готуються до нової посівної

Порти заблоковані, та в деяких сховищах місце поки є. Фермер Ігор Педченко показує нам свій ангар на Київщині, де складає збіжжя. Цьогоріч ранні зернові вродили рясно. Хороший врожай і ріпаку. Його зібрали два тижні тому – і нині готують землю для наступного посіву. Озимий ріпак дивом вдалося продати за нормальні гроші ще до того, як різко впали ціни.

"Ми встигли вивезти ріпак якраз перед самим обвалом цін. Тоді ціна була 26 тисяч гривень за тонну. Нині впала до 19 тисяч, – розповідає Ігор. – Ми встигли, а от у друзів лежить на складах, і вони не знають, що робити. Ціни обвалилися саме через те, що вивезти його неможливо. Навіть в Європу не вивезти, а є багато, хто заключив контракти із Європою напряму".

Ціни обвалилися всередині України, коли стало зрозуміло, що Росія заблокувала порти. Туди прилітало все літо, та у липні ситуація стала нестерпною. За два перші тижні по портах ударили більше, ніж два десятки разів, атаки продовжилися у серпні. Страждають цивільні судна, при тому прапор іноземної держави від ударів не страхує. 19 липня стався найбільш зухвалий теракт. Росіяни потопили балкер із українською кукурудзою, який належав турецькій компанії. На судні – 10 загиблих. 3 серпня на суднах у портах Великої Одеси й Дунайського регіону поранені семеро цивільних. Тож з 22 липня судна до українських портів не заходять. А це означає, що вивезти збіжжя неможливо. І замінити цей шлях дуже проблематично. Чорним морем Україна експортувала переважну більшість агропродукції.

"90% від того, що ми експортуємо в аграрній продукції, рухалися морем, великими портами Одещини. – розповідає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. – А експортні обмеження для сільгоспвиробників означають додаткові витрати на альтернативну логістику. І добре було, якби альтернативна логістика працювала теж на 100%. Але, на жаль, тривають обстріли. Порти Малого Дунаю теж обстрілюють і залізницю. Дунай ми повністю не можемо використати і через природні явища – це посуха у Європі. Дунай обмілів, тому ми не можемо заповнювати баржі на 100%. Навіть західні регіони України вивозили агропродукцію морем, тому що економічно це вигідніше, ніж переправляти автомобілями до Європи, стояти на кордонах, думати пропустять тебе чи не пропустять, плюс об'єми не такі важливі.

Тому сьогодні, умовно, від Чернігівщини до Закарпаття всі в умовах однакових і залежні від того, чи запрацює море".

Цього року аграрії очікують до 83 млн тон зернових і олійних культур, кажуть у Всеукраїнській аграрній раді. Ще 7 мільйонів продукції лишилися в Україні від минулого року. То треба це все десь зберігати, а фермерам оформлювати вигідні кредити, аби люди не збанкрутіли.

"Умовно, запас міцності – це два-три місяці, – каже Денис Марчук. – Тому ми і звернулися до влади із пропозицією пільгових кредитувань для аграріїв, бо без фінансування – це фактична катастрофа для багатьох. І це фактично можливість призупинення посіву значної кількості озимої групи, тому що ті кошти, які беруться від реалізації зернової ранніх груп, перекладаються потім на посівну кампанію. Якщо грошей не буде, ми побачимо, що фермери або просто залишать землю під паром, тобто нічого не сіятимуть – це у кращому випадку. В гіршому випадку в нас підприємства просто будуть банкрутувати".

Ці теми по кілька разів на тиждень аграрії обговорюють із урядовцями. В неділю, судячи із Фейсбук сторінки прем’єра Сергія Корецького, термінова нарада тривала до пізнього вечора. Прогнози щодо поведінки Росії невтішні:

"Росія посилює свій терор у Чорноморському басейні, атакує судна, які перевозять наше зерно. Від цього страждає ціла аграрна галузь, –розповів Корецький. – Ситуація дійсно складна і вимагає термінових рішень. …Працюємо над рішеннями для диверсифікації, а також відновлення повноцінної роботи експортних маршрутів. Паралельно опрацьовуємо механізми підтримки аграріїв на цей складний період".

На початку тижня уряд ухвалив рішення екстренної підтримки аграріїв. Окремі категорії агропродукції, зокрема, зернових та олійних культур, закордонні покупці зможуть взяти дешевше і так покрити свої ризики. пов"язані із російською агресією. Для цього Кабмін тимчасово скоригував мінімально допустимі експортні ціни – вони діятимуть, поки триває морська криза.

Міністерство аграрної політики також не радить виробникам продавати усе за безцінь, а притримати збіжжя до кінця перемовин і можливого розблокування портів, як це сталося 2022 року, коли запрацював морський коридор. Зберігати врожай можна у так званих "сухих портах", тобто терміналах, де збіжжя можна накопичувати і вивозити суходолом за можливості. Щоправда, збирати багато продукції в одному місці – нині великий ризик. Ще один вихід – спеціальні поліетиленові рукави. А очільник Мінагро Тарас Висоцький повідомив, що уряд готує програму доступного фінансування агровиробників під заставу зерна. Програма допоможе аграріям провести осінню посівну без вимушеного продажу врожаю за заниженими цінами. Рішення спільно опрацьовують Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінфін.

"Агровиробники зможуть залучати кошти під заставу наявного збіжжя, пройти кризовий період і не продавати зерно за цінами, значно нижчими за його вартість на міжнародних ринках", – зазначив міністр.

У Насіннєвій асоціації дуже сподіваються, що наші партнери натиснуть на Росію.

"Ми в цій ситуації не одні, – каже директорка асоціації Сюзанна Григоренко. – Зараз, можливо, менша активність зі сторони наших торгових партнерів зовнішніх, тому що йде збір врожаю по тих же країнах Європи. Однак Україна робить значний вклад в агропродовольчий ланцюг усього світу і є експортером не лише в країни Євросоюзу, а практично там на сьогодні, напевно, немає регіона, куди б Україна не експортувала".

Прем’єр Корецький минулого тижня попередив: глобальні перебої постачання аграрних культур безумовно приведуть до росту світових цін. Тож інфляційний тиск у країнах, які купують наше зерно, може сягати близько 60 мільярдів доларів в річному еквіваленті.

Тим часом, фермери готуються вже до осінньої посівної – вже четвертої в умовах великої війни.

"В аграріїв круглий рік праця, тому що потрібно те сіяти, те збирати, потім техніку готовити – і постійно у русі. – каже фермер Ігор Педченко. – Запланував одне: треба купити посівний матеріал, мінеральні добрива, а тут – обвал цін і думаю, що робити: чи сіяти, чи не сіяти, чи яка буде рентабельність, чи можна рік в воду в ступі крутити і з того нічого не мати".