Доплати на дітей та безкоштовне житло: як в регіонах підтримують людей із низьким достатком
Зворотною стороною складних економічних умов в Україні стала зростаюча увага суспільства до потреб найбільш незахищених громадян. Бажання створити більш справедливі умови підтримки нужденних знаходять все більший відгук у багатьох українців. І нерідко ініціаторами виступають деякі управлінці. Адже ті ж голови громад і старости живуть пліч-о-пліч зі своїми земляками, а тому знають їх труднощі. Враховуючи, що державної підтримки сьогодні не достатньо, саме владі на місцях доводиться брати активну участь у підтримці населення.
Фінансова допомога
В умовах воєнних дій рівень бідності в Україні продовжує зростати, особливо серед вразливих категорій населення, про що свідчать офіційні дані. Причому в групу ризику потрапляють не тільки пенсіонери, люди з інвалідністю, самотні мами, а й сім'ї, які виховують двох і більше дітей. Ще в 2021 р. науковці Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи відзначали зростаючий рівень бідності серед таких сімей. Сьогодні ситуація ще більше погіршилася. Відзначимо, що підтримкою сімей з низьким достатком займаються не тільки державні служби, а й органи місцевого самоврядування. При цьому якість допомоги, її обсяг, залежать як від бюджету самої громади, так і від соціальної орієнтованості її керівництва.
Цікавий досвід підтримки сімей з дітьми можна спостерігати у Станишівській об'єднаній територіальній громаді (ОТГ) Житомирської області. З початку військових дій місцева влада почала виплачувати за народження кожної дитини одноразову допомогу, яку з минулого року збільшили з 5 до 10 тис.грн. Як пояснив RegioNews голова громади Юрій Матвійчук, не грає ролі — народилася дитина в Україні або за кордоном, головне, щоб один з батьків був зареєстрований у Станишівській громаді.
"На війні гинуть кращі хлопці і дівчата. Тому ми вирішили підтримати матеріально сім'ї у яких народжуються діти. При цьому не важливо, скільки в сім'ї народжується дітей, так як за кожну дитину виплачуємо одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тис.грн. Це крім державних виплат", — підкреслив він.
Юрій Матвійчук – фото "Суспільне"
На підтримку народжуваності громада у 2024 - 2025 рр. вже направила з бюджету 800 тис. грн. Детальніше можна переглянути у програмі соціального захисту населення Станишівської громади, в якій також закладено кошти на підтримку медичної допомоги пільговим категоріям населення, а також суттєві виплати сім'ям військовослужбовців. Зазначимо, що ідея виплати грошової допомоги місцевою владою за народження дитини в Україні не нова. Є деякі громади, які також виплачують подібну матеріальну допомогу, проте одиниці готові платити суми подібні до тієї, які виплачує Станишівська громада.
Додаткової підтримки сьогодні гостро потребує і більшість українських пенсіонерів, розміри пенсій яких сьогодні не перевищують 3 – 4 тис.грн. На ці гроші літні люди змушені не тільки харчуватися, оплачувати комунальні послуги, які субсидія повністю не покриває, а й купувати медикаменти, ціни на які за три роки, за словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, зросли на 26% – 131%. Щоб підтримати людей пенсійного віку, у Дворічанській громаді Харківської області наприкінці минулого року вирішили всім пенсіонерам виплатити одноразову допомогу в розмірі 5 тис. грн, про що є інформація на офіційному сайті ОТГ. При цьому самі одержувачі можуть не перебувати на території громади і жити в інших регіонах, так як Дворічанська громада сьогодні перебуває в зоні активних бойових дій. З більш ніж 16 тис. населення на території громади сьогодні проживає менше однієї тисячі жителів.
Голова Дворічанської громади Галина Турбаба зазначила, що місцеві жителі сьогодні отримують всю необхідну допомогу, починаючи від продовольства і медикаментів, і закінчуючи твердим паливом. А ось жителі, які рятуючись від війни виїхали в інші регіони України, живуть дуже бідно. Багатьом не вистачає грошей навіть на оренду житла.
"Багатьом людям навіть переглянули статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО — авт.) і вони не отримують виплати. Тому надаючи підтримку пенсіонерам, наша громада показує всім іншим жителям, що піклується про них", — розповіла очільниця громади нашим журналістам. Галина Турбаба сподівається, що після завершення повномасштабної війни літні люди повернуться додому, а разом з ними повернуться їхні діти та онуки, які й допоможуть у відбудові краю.
Галина Турбаба – скрін з youtube-каналу "їPash"
Вибудовування системи підтримки
Звичайно, рівень соціальної підтримки в громадах багато в чому залежить від розміру місцевого бюджету. Однак визначальним фактором все ж є ініціатива місцевої влади. Адже можна очолювати багату громаду і вкладати гроші, скажімо, в благоустрій парків, який можна "продати" виборцям, ніж займатися вирішенням гострих соціальних проблем. Нижче ми наведемо приклади того, як місцевим управлінцям вдалося налагодити ефективну підтримку людей маючи при цьому обмежені ресурси.
Село Зелена Діброва Черкаської області — це невеликий населений пункт з населенням в три сотні людей. Попри це, починаючи з 2022 р. село змогло надати безкоштовне житло понад вісімдесяти внутрішньо переміщеним особам. Староста села Ігор Щербак розповів нашим журналістам, що займається наданням житла ВПО ще з 2014 р., каже, що тоді перейнявся складним становищем людей і вирішив їм допомогти, надавши житло. З початком повномасштабної війни голова села продовжив активно допомагати переселенцям у вирішенні житлових проблем. Він проїхався по селу і отримав від кожного власника порожнього житла згоду на те, щоб в будинку могли безкоштовно проживати люди, які рятуються від війни. Оголошення про надання житла старостат публікував у соцмережах.
Допомога у вирішенні житлового питання не обмежується наданням даху над головою. Сільська адміністрація разом з місцевими жителями упорядковують кожне дворище, надають новоприбулим меблі, одяг, продовольство. Нерідко староста сам їздить на вокзал і зустрічає людей. Ігор Володимирович підкреслює, що ніякої вигоди від допомоги з безкоштовним житлом ніхто не отримує. Мало того, на підтримку людей йдуть певні фінансові ресурси, які в селі обмежені. Своє бажання допомагати він пояснив так.
"Багато людей пережили велике горе, в той час як у держави немає достатньо ресурсів для надання підтримки. Ми ж можемо допомогти, а тому допомагаємо. Особисто мені боляче бачити, які труднощі переживають люди", — підсумував голова села.
Ігор Щербак – фото "Суспільне"
Наступний приклад — це села Лупареве і Лимани Галицинівської громади Миколаївської області. У 2022 р. населені пункти впродовж дев'яти місяців перебували в парі кілометрів від лінії фронту, через що житловий фонд сіл отримав масштабні пошкодження. Сьогодні в населених пунктах як і раніше неспокійно, так як фронт знаходиться на відстані 15 км, а тому в місцевість періодично "прилітає". Попри складні умови, місцевій адміністрації, очолюваній старостою Наталією Панашій, вдалося вибудувати систему підтримки людей.
На початку військових дій в Лиманах і Лупаревому з 4 тис. жителів залишилося трохи більше дві сотні осіб. Незважаючи на обстріли, в населених пунктах практично завжди було світло. Місцевим жителям, серед яких було кілька працівників обленерго, вдалося створити бригаду швидкого реагування, яка самостійно ліквідувала обриви повітряних електромереж. Місцеві жителі скинулися грошима на які купили дванадцятиметрову драбину. Також у селі працювала своя система надання допомоги людям, які постраждали від обстрілів. RegioNews Наталія Панашій розповіла, як в ніч на 24 серпня по селу прилетіло дев'ять "Шахедів" в результаті чого було пошкоджено 46 будинків. Впродовж кількох годин місцева адміністрація скликала волонтерів та групи людей, закріплені старостатом для надання соціальної допомоги місцевим жителям. За допомогою соцмереж всіх постраждалих сповістили зібратися в одному місці з необхідними документами для написання заяви про заподіяну шкоду, аби поліція не витрачала час на поїздки до кожного жителя. Будівельні матеріали для ремонту старостат почав видавати фактично відразу, так як сільська адміністрація спеціально тримав для подібних випадків резерв.
Є в селах певні напрацювання щодо підтримки людей, які опинилися у важких життєвих обставинах. Сенс полягає в тому, щоб якомога швидше надати потерпілому максимальну увагу, аби житель не відчував себе покинутим.
"Буквально сьогодні з лікарні нам доставили жінку із переломом стегна. Та жінка вела асоціальний спосіб життя. До приїзду постраждалої ми натопили піч в її будинку, завезли їй підгузників, видали ковдру і їжу, сповістили її родичів", — розповіла староста.
Наталія Панашій – фото "Суспільне"
Щоб підтримати моральний дух односельців, Наталія Панашій організувала безпрограшну лотерею. За 100 грн кожен учасник отримував гуманітарний набір вартістю в три – чотири рази дорожчий. Всі отримані від лотереї кошти, а це близько 70 тис. грн щомісяця, спрямовуються на підтримку Збройних сил України.
Староста пишається тим, що, незважаючи на близькість фронту, в села повернулися більше половини жителів. А за три останні роки кількість багатодітних сімей в селах зросла з 12 до 23-х. Наталія Панашій впевнена, що в нинішній важкий час необхідно надавати більшу підтримку тим, хто не може про себе самостійно подбати.
"Якщо людина займає посаду в управлінні, вона повинна піклуватися про людей. З повною віддачею потрібно працювати, і лише потім думати про себе. Я ж про себе ніколи не думала. У мене чоловік глухий, свекрусі 85 років. З початку війни я з села не виїжджала. Мої діти також не виїжджали. Син — у Національній поліції України, зять — у Національній гвардії, обидва неодноразово були у "гарячих точках", — підсумувала вона.
Можливість заробити своєю працею
Це ще одна ініціатива, яка також ілюструє соціальну орієнтованість органів місцевого самоврядування. Серед вразливих категорій населення є чимало людей готових працювати, проте в сільській місцевості з працевлаштуванням зазвичай туго. Для вирішення цієї задачі, адміністрації деяких громад частину бюджету спрямовують саме на створення робочих місць. Так вчинили в Саранчуківській сільській територіальній громаді Тернопільської області. Раніше у громади були труднощі з безробіттям, так як на території не було великих підприємств. Тоді влада створила кілька сільськогосподарських кооперативів з вирощування ягід, переважно малини. Були прийняті відповідні програми підтримки, і за рахунок коштів місцевого бюджету закуплені насоси, мотоблоки та інше. Також адміністрація активно сприяла в збуті продукції, організовувала поїздки жителів для обміну досвідом. Як результат, на сьогоднішній день з двох тисяч домогосподарств Саранчуківської громади — близько трьохсот мають можливість заробляти на своїй присадибній ділянці, вирощуючи ягоди і здаючи їх в кооператив.
Подібним шляхом пішла і влада Глибоцької ОТГ Чернівецької області. Років вісім тому адміністрація прийняла рішення посприяти місцевим жителям у створенні молокопереробного кооперативу "Добрі газди", що спеціалізується на виробництві сирів. Для запуску кооперативу місцева влада виділила будівлю, яку відремонтували за бюджетні кошти, а також на початку сприяла роботі кооперативу. Голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк розповів RegioNews, що кооператив дозволяє місцевим жителям мати додатковий заробіток перебуваючи на своїй землі і не виїжджати на заробітки за кордоном.
"Людям навіть не потрібно їздити на ринок. Вони отримують відповідну стабільну оплату за свою продукцію", — зазначив він. Всього в кооперативній діяльності задіяно від 40 до 60 домогосподарств.
Григорій Ванзуряк – фото офіційного сайту Глибоцької ОТГ
На завершення зазначимо, що наведені приклади — це лише одна з ілюстрацій підходу місцевої влади у вирішенні соціальних проблем у своєму регіоні. Адже ентузіазм окремих керівників не може претендувати на системність. Рішуче поліпшити рівень соціальної підтримки населення здатне лише держава, що має для цього відповідні ресурси. Тим не менш, сам факт пошуку нових шляхів підтримки населення свідчить, що проблема є для суспільства вкрай важливою. Крім того, багато людей, в тому числі управлінці, демонструють, що готові витрачати на поліпшення якості життя суспільства свої сили і час. А це вже показник того, в якому напрямку дійсно бажають рухатися люди для покращення свого життя, та життя своїх дітей.
