Наступ на Курську область: що це дасть Україні

Як усе починалося

Вдень, 6 серпня, деякі прокремлівські телеграм-канали почали писати про те, що українські війська прорвали кордон і наближаються до містечка Суджа, що у Курській області. Вже 7 серпня, знову ж таки, російські телеграм-канали публікували інформацію, що місто Суджа зайняте українськими військами. Втім, вдень, 8 серпня, ця інформація піддавалась сумніву навіть з боку російських військових блогерів, адже вони вже писали, що Суджа частково зайнята армією України і в місті відбуваються вуличні бої. Натомість були інформаційні повідомлення від деяких російських блогерів та телеграм-каналів, що українські війська ведуть бої біля села Кромські Бики, а це вже значно ближче до Курська, ніж від тієї ж Суджі. Зранку, 9 серпня, масово почала розповсюджуватися інформація, що українські військові контролюють понад 400 кв. км території у Курській області. Для порівняння, це площа такого російського міста як Казань. Крім цього, 9 серпня і українські, і російські ресурси почали публікувати повідомлення про розбиту колону з піхотою, яку в Курську область відправили російські генерали. Внаслідок обстрілу цієї колони загинуло кілька десятків російських солдатів.

У коментарі RegioNews експерт військового порталу Defence Express Іван Киричевський зазначив, що начебто вже після початку операції у Курській області росіяни зняли з напрямку Часового Яру сепаратистську бригаду "П'ятнашка".

"Це не класична армія рф, а перший та другий корпуси – такі собі донецькі сепаратисти, які були сформовані ще до лютого 2022 року. Але в мене є підозри, що цю бригаду "П'ятнашка" почали знімати зі сходу України ще до початку наступу у Курській області, який я називаю операцією "Добрих курських хліборобів", – зазначає експерт.

Позиція України та агресора щодо подій у Курській області

Досі українське військово-політичне керівництво не коментує військовий наступ вглиб Курської області. Лише деякі блогери допускають, що на територію однієї з областей рф зайшли регулярні війська України. Причому, що це відбувається за підтримки важкої бронетехніки, БПЛА та систем протиповітряної оборони.

Свою версію того, чому немає пояснення з боку офіційного військово-політичного керівництва України має Іван Киричевський.

"По-перше, тут відповідь логічна, адже Генштаб може не коментувати події по мірі того, що вони ще розвиваються. Згадайте, як восени 2022 року проходила операція на Харківському напрямку зі звільнення українських територій. Тоді ж усе й так було ясно, хто і що проводить. Але військове командування не поспішало з коментарями", – каже фахівець.

Натомість російська сторона більш охоче коментує усе, що відбувається у Курській області. Наприклад, оборонне відомство агресора, як завжди почало видавати "в ефір" махрову пропаганду про "бойовиків", які атакували кордон рф. Пізніше вони вже почали заявляти про те, що на територію росії прорвалась диверсійно-розвідувальна група. Далі були заяви, що українські сили росіянам вдалось то відкинути, то вони знову пішли у наступ. А ввечері, 7 серпня, президент країни-агресора Володимир Путін навіть збирав засідання ради безпеки росії. Того ж дня на території Курської області влада росії ввела режим надзвичайної ситуації через події в районі Суджі. В той самий час в.о. губернатора Курської області Олексій Смірнов протягом 7 та 8 серпня у своєму телеграм-каналі регулярно писав про те, що російські сили ППО збивають ракети над областю.

Ворожі телеграм-канали також пишуть, що українські війська добряче окопуються на тих територіях, що вони взяли під контроль. Також вони повідомляють, що під контролем українських військ вже кілька десятків населених пунктів. Причому підкреслюють ті ж воєнкори рф, що в зону Суджі постійно прибувають нові колони бронетехніки з території України.

За словами Івана Киричевського, незалежно від того, як ми можемо називати ці підрозділи, які проводять операцію проти армії рф на Курщині, але вони встигли зробити воєнне диво.

"На початок серпня фіксувався момент, коли ніхто у світі фактично не розумів, як наступати у сучасних умовах, коли безпілотники створюють повну проникність поля бою і плюс є фортифікація. Але от невідомі підрозділи показали, що наступати і в таких умовах можна", – підкреслив військовий аналітик.

Знищена військова техніка росії у Курській області

Яка головна мета цієї операції

Звісно є припущення, що загалом операція у Курській області планувалась задля досягнення психологічного ефекту. Мовляв, можна захопити 400 кв. км території, і росіяни вже будуть відчувати себе у стратегічному паралічі, але цей успіх можна розвивати й надалі.

"В подальшому я не виключаю, що українська сторона може використати таку позицію, як у росіян у 2014 році, мовляв, нас там немає і це не наші підрозділи були у Курській області", – зазначає Іван Киричевський.

Він також впевнений, що подібна операція готувалась досить довго, а не за тиждень чи два. Це підтверджують і оцінки західних аналітиків та висловлювання ворога, які зводяться до того, що у Курській операції беруть участь кілька підрозділів рівня бригади або навіть батальйонно-тактична група.

"Висновок один: зібрати таке угрупування за кілька тижнів було б досить складно, адже на це потрібно кілька місяців. Тому розмови про те, що операція у Курській області – відволікання росіян від Сходу України, якось не в'яжуться з тим, що відбувається. Як на мене, то це цілком самостійна операція. Я нагадаю, що будь-яка наступальна військова операція має приводити до нарощення воєнного потенціалу і економічного потенціалу сторони, яка атакує. Втім, поки оцінити ефективність цієї операції важко", – вважає Іван Киричевський.

Підбита військова техніка рф у Курській області

Що буде з Курською АЕС

У телеграм-каналах усе більше шириться інформації про те, що наступальна операція у Курській області має на меті ледь не захоплення Курської АЕС. Мовляв, потім цю захоплену атомну електростанцію можна буде обміняти на окуповану росіянами Запорізьку АЕС.

На думку Івана Киричевського, звісно, що ніхто ніяку логіку дій у цьому житті заперечувати не може, але слід пам'ятати про одну зі статей Женевської конвенції 1946 року.

"Ця стаття забороняє вести бойові дії на території ядерних об'єктів або інших об'єктів, які можуть внаслідок цих дій вивільнити небезпечну силу. Ніхто не скасовував цю статтю конвенції. Тому нам краще не давати зайвих анонсів щодо Курської АЕС. Краще нехай росіяни самі досхочу порушать цю норму конвенції, адже вони вже понаставляли на території АЕС своїх "Панцирів" (самохідний зенітний ракетно-пушечний комплекс) і явно будуть застосовувати їх за прямим призначенням. Нам же не потрібно збирати по ходу операції зайвих проблем, адже навіть якщо брати до уваги ці розмови про захоплення Курської АЕС, то той же вислів "Переможців не судять" полягає ще й у тому, що переможці зазвичай про свої зухвалі плани нікого до відома не ставлять", – резюмував Іван Киричевський.