Де відпочити в центральній Україні: Музей сатани, історичні палаци, підземний бункер та українські Мальдіви
RegioNews зробив підбірку найкращих місць для відпочинку у Житомирській, Черкаській, Полтавській, Вінницькій та Кіровоградській областях.
Кіровоградщина: від водоспадів до високих скель
Одним з головних туристичних місць Кіровоградської області є урочище Монастирище, що знаходиться біля села Завтурове. Воно має статус заказника загальнодержавного значення. На його території протікає річка Інгул, яка утворює такий собі каньйон. Родзинкою цієї місцевості є скеля висотою близько 13 метрів, а біля її підніжжя лежать величезні кам’яні плити. Деякі туристи навіть порівнюють цю скелю в урочищі Монастирище з англійським Стоунхенджем — одним з найвідоміших археологічних пам’ятників у світі, що внесений до списку Всесвітнього надбання.
Ще однією цікавою місциною на Кіровоградщині є урочище Каскади, що розташоване в районі річки Буки неподалік села Злинка. Унікальність урочища полягає в тому, що на його території є природні водоспади, а унікальні вони тим, що знаходяться на рівнинній частині. Саме тут можна зробити чудові фотографії і помилуватися, як вода наче стікає з-під каменів у річку. Тут можна і скупатися у річці Буки.
Фото: wikipedia.org
Цілюще озеро та Музей сатани
Також відвідайте Бобринецький район, адже тут неподалік села Веселівка є штучне озеро з мінералізованою водою, яке знаходиться на річці Сухій. Проте, будьте уважні, адже після дощів сюди краще не їхати — близько 5 км до озера дорога є неасфальтованою, а тому проїхати нею буде складно. Останні 10-15 років це озеро перетворилось фактично на курорт для оздоровлення. Вважається, що місцева вода допомагає в лікуванні низки хвороб, серед яких: ревматизм, артрити, поліартрити. До речі, жінкам, які хочуть покращити стан своєї шкіри, також буде чим зайнятися на Солоному озері, адже місцева синя глина може використовуватися в якості масок для обличчя та й нанесення на усе тіло. Проте, синю глину можна добути лише на дні озера, а тому за нею потрібно пірнати, хоча глибина тут невелика.
Варто відвідати Музей ракетних військ стратегічного призначення, який в народі називають Музеєм Сатани. Унікальність музею полягає в тому, що він був створений на базі бойової позиції ракетного полку 46 ракетної дивізії Ракетних військ стратегічного призначення. Наразі у музеї можна спуститися до командного пункту, який фактично зберігся у тому ж стані, коли полк був на бойовому чергуванні. Також тут є ракетна шахта, яку теж можна відвідати. Експозиція музею розташована у смт Побузьке Голованівського району.
Черкащина: від дендропарку "Софіївка" до стоянки трипільців
Одним із символів туризму у Черкаській області є дендропарк "Софіївка", який є пам’яткою садово-паркового мистецтва 18 та початку 19 століть. Знаходиться у місті Умань.
Свого часу польський магнат Станіслав Потоцький вирішив зробити подарунок своїй дружині Софії, яку дуже любив. Так, у 1796 році з’явився величезний парк, площа якого зараз становить майже 180 гектарів, а названий він був на честь дружини магната Потоцького Софії. На території парку "Софіївка" росте майже 3500 видів дерев та кущів. Тут є навіть підземна річка, а також невеличкі водоспади, гроти, штучні скелі та ставки.
Фото: wikipedia.org
Для любителів історії варто відвідати село Легедзине Тальнівського району Черкаської області. Саме тут знаходиться Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура", що був створений 20 років тому. Ще на початку 80-х років минулого століття археологи виявили тут велике трипільське поселення. І от саме на його базі було створено заповідник, який загалом покриває частини Тальнівського, Уманського і Звенигородського районів. Але сам музей Трипільської культури під відкритим небом знаходиться у селі Легедзине. На його території є відтворені поселення трипільців. Також тут можна подивитися, який посуд та інші предмети побуту мали трипільці.
Місця Богдана Хмельницького
У Чигиринському районі на Черкащині є Націонаальний історико-культурний заповідник "Чигирин". Саме Чигирин був першою столицею України часів гетьмана Богдана Хмельницького, а от у селі Суботів розташовувався його родинний маєток. У Чигирині варто піднятися на Замкову гору, яку ще називають Богдановою, адже на вершині гори встановлено пам’ятник Богданові Хмельницькому. Ця гора примітна тим, що саме вона допомагала затримувати набіги кримських татар до України, адже з 15 століття у цій місцевості проходив торговельний шлях з Києва до Криму. Нині на Богдановій горі створено мальовничий парк "Замкова гора Богдана Хмельницького". Також у Чигирині радимо відвідати музей Богдана Хмельницького.
У Суботові, що неподалік Чигирина можна відвідати Іллінську церкву, яку почали будувати ще у далекому 1653 році. Саме в ній у 1657 році поховали Богдана Хмельницького. До речі, саме Іллінська церква зображена на зворотному боці купюри номіналом 5 гривень. І звісно відвідайте гідрологічну пам’ятку природи Три криниці, що знаходиться на околицях Суботова. Серед місцевих є повір’я, що в разі якщо дівчина, яка шукає нареченого, нап’ється води з трьох криниць поспіль, то вже зовсім скоро вона зустріне свого хлопця.
Фото: wikipedia.org
Віддайте шану Тарасові Шевченку
І на завершення куди ж без Тарасової гори у місті Каневі Черкаської області. Взагалі вона називається Чернечою горою, але після того, як у 1861 році тут було перепоховано українського поета Тараса Шевченка, місцеві жителі назвали гору Тарасовою. У 1939 році на могилі Кобзаря встановили величезний пам’ятник, а також відкрили літературно-меморіальний музей, де можна дізнатися про маловідомі факти із життя Тараса Шевченка.
Житомирщина: небувалої краси каньйон
Звісно, одним із символів туристичного відпочинку на Житомирщині є Коростишівський каньйон. Ще у 19 столітті Коростишів став місцем, де дуже активно добували граніт. На пік потужності ця справа вийшла у минулому столітті, коли місцевий граніт відправляли не тільки по усій Україні, але й за кордон. Втім, у буремні 90-ті рокі 20 століття величезний гранітний кар’єр вирішили затопити через складну економічну ситуацію. Так, на місці колишнього кар’єру з’явилось дуже мальовниче штучне озеро. Подекуди його глибина сягає 20 метрів. Це ідеальне місце для відпочинку на вихідні, адже Коростишівський кар’єр знаходиться серед густого хвойного лісу. Тут можна встановити намет і дуже класно відпочити: чиста озерна вода та чисте повітря допоможуть розвіятися після бурхливих робочих буднів. Найбільш сміливі відпочивальники навіть можуть стрибати у воду зі скель, яких тут дуже багато.
Фото: wikipedia.org
Підземний бункер часів Другої світової війни
Також радимо на Житомирщині відвідати військово-історичний комплекс "Скеля", що знаходиться у Коростені. Це колишній командний пункт низки фортифікаційний споруд Коростенського укріпрайону. Сам укріпрайон входив до так званої "Лінії Сталіна" — оборонної лінії СРСР, що була збудована у 30-ті роки 20 століття і тягнулась аж до Чорного моря.
Командний пункт Коростенського укріпрайону збудували прямісінько у гранітній скелі. Він був повністю автономним: зі своїм колодязем, системою вентиляції, контролем рівня тиску у приміщеннях, запасом технічної води, що наповнювала дві величезні цистерни на 10 і 15 тонн. Також тут були дизельні генератори, які забезпечували бункер безперебійним енергопостачанням. Звісно, у командному пункті були їдальня та кімнати відпочинку.
Побуваєте під 9-метровою гранітною глибою
Саме цей укріпрайон влітку 1941 року стримував наступ гітлерівських військ на Київ. За деякими даними після Другої світової війни у командному пункті навіть проживали місцеві жителі, а у другій половині 20 століття об’єкт взагалі був закинутий. Лише наприкінці 80-х років його привели до ладу, зробивши одним з об’єктів цивільного захисту. У 2005 році з колишнього командного пункту створили музей, який знаходиться під глибою граніту товщиною більше 9 метрів. Загалом пункт під час Другої світової війни мав три рівні, але на сьогодні до оглядин доступний лише другий рівень. Хоча і тут є, що подивитися, адже загальна довжина коридорів відкритих для туристів другого рівня бункеру складає майже 150 метрів. Тут у різних приміщеннях є імпровізовані виставки різних предметів військової тематики, що були знайдені на території колишніх Коростенського та Новоград-Волинського укріпрайонів. Свого часу колекцію музею доповнили речами та пристроями для цивільної оборони, а саме: різноманітними протигазами, дозиметрами, а родзинкою цієї виставки є дитяча захисна камера від радіаційного ураження.
Полтавщина: санаторії з мінеральними водами та скасований Сорочинський ярмарок
Полтавська область славиться своїм містом-курортом Миргород. Тутешня мінеральна вода допомагає лікувати різноманітні хвороби травної системи. Також у місцевих бальнеологічних оздоровницях можна вирішити проблеми з опорно-руховим апаратом. Загалом вартість проживання у місцевих санаторіях стартує від 900-1000 гривень і у цю вартість вже входить лікування, проживання та харчування.
Звісно, куди ж без легендарних Великих Сорочинців, які завжди входять до топ-рейтингів цікавих місць Полтавщини, але здебільшого це село відоме проведенням щорічного Сорочинського ярмарку, що зазвичай відбувається саме у серпні. Проте, цього року організатори ярмарку на своєму сайті оприлюднили офіційні листи від Полтавської ОВА та Сорочинської сільради, в яких вказано, що не варто цього року проводити ярмарок через військову агресію Росії. Мовляв, на такій величезній відкритій місцевості неможливо забезпечити безпеку відвідувачів.
Фото: Ingvar Shapik / ShapikMedia
Проте, і без ярмарку у Великих Сорочинцях є на що подивитися. Саме в цьому селі народився письменник Микола Гоголь, але його будинок свого часу було зруйновано. Лише на початку 50-х років минулого століття будинок відбудували і відкрили в ньому Великосорочинський літературно- меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя. Також у Великих Сорочинцях є об’єкт, який місцеві жителі називають Підземеллям. Це підземні ходи, які збереглися від стародавньої фортеці.
Занедбаний палац і музей гончарства
Неподалік Миргорода є селище Хомутець, де розташований дивовижний палац Муравйових-Апостолів, що був зведений на початку 19 століття. Сьогодні палац перебуває у досить поганому стані, але відчути дух історії тут точно можливо. А також наробити купу цікавих фотографій.
У селі Опішне Полтавського району варто відвідати Національний музей-заповідник українського гончарства. Тут проводять дуже цікаві екскурсії, а ще можна пройти майстер-клас з гончарства. До речі, тутешній музей гончарства вважається одним з найбільших у Європі.
Можна на Полтавщині також активно відпочити. Для цього слід їхати у село Собківка Новосанжарського району. Саме тут знаходяться так звані Блакитні озера, що утворилися на місці колишніх піщаних кар’єрів. Вода тут дуже чиста і за останні роки це місце відпочинку набуло популярності серед туристів.
Можна також з’їздити на Кременчуцьке водосховище, а саме до села Градизьк Глобинського району. Тут знаходиться гора Пивиха, яка примітна тим, що має висоту майже 170 метрів, що є великою рідкістю в цих краях. Колись тут навіть був монастир-фортеця, але свого часу він був зруйнований. З гори відкриваються надзвичайної краси пейзажі.
Фото: Ingvar Shapik / ShapikMedia
А відомі на усю Україну полтавські галушки та вареники за великим рахунком можна посмакувати у будь-якому пристойному кафе.
Вінниччина: відвідайте українські Мальдіви
На території області є багато об’єктів для активного відпочинку. Наприклад, можна поїхати до затопленого кар’єру у селі Черепашинці, що у Калинівському районі. Цю місцевість ще називають українськими Мальдівами, адже вода у колишньому кар’єрі дуже прозора і має блакитний відтінок, а мальовничі глиняні та піщані урвища надають ще більшого колориту цій місцевості.
Ще одне мальовниче місце знаходиться у селищі Глухівці Козятинського району. Йдеться про один з найбільших кар’єрів білої глини у Європі. Неподалік кар’єру є надзвичайно чисте та прозоре озеро. Проте, будьте обережні, адже сам кар’єр є діючим, а тому щоб дістатися озера потрібно дотримуватися техніки безпеки. Втім, якщо ви вже потрапили сюди, то вам гарантовані чудові фотографії на фоні озера з небесно-блакитною водою — саме такий колір надає воді тутешня біла глина.
Вінницька область славиться своїми палацами
Для любителів історичної архітектури буде цікавим відвідати палаци Вінниччини. Серед них найбільш виділяються два — Вороновицький та палац у Тульчині.
Почнемо з першого. Вороновицький палац знаходиться у селищі міського типу Вороновиця. Цей архітектурний витвір у стилі раннього клисицизму було збудовано у 1770-1777 роках. Звели його за наказом Франциска Грохольського — державного та політичного діяча Речі Посполитої. Народився він у 1730 році саме у Вороновиці, а коли йому було 40 років, вирішив посприяти у будівництві розкішного палацу. У палаці є аж 43 кімнати і частина з них збережені у первозданному вигляді. У другій половині 19 століття палац придбав Микола Можайський — брат відомого російського морського офіцера Олександра Можайського. Тому палац у Вороновиці ще називають Палацом Грохольських-Можайських. П’ять років тому архітектурну пам’ятку було відреставровано, а тому він знаходиться у дуже гарному стані.
Тепер щодо Палацу Потоцьких у Тульчині. Це місто родина Потоцьких, які були польськими шляхтичами, зробила фактично своєю резиденцією після того, як у середині 50-х років 18 століття переїхала на Правобережну Україну. Спочатку у Тульчині вони збудували невеликий палац, де і проживали, а вже у 1781 році розпочалось будівництво нового величезного палацу, яке тривало чотири роки. Зводили маєток за проєктом французьких архітекторів. Тому недарма сьогодні Палац Потоцьких називають тульчинським Версалем. Про велич палацу у Тульчині може говорити і те, що свого часу в ньому навіть зупинявся польський король Станіслав Август Понятовський. За радянських часів у цьому палаці розмістили Тульчинське училище культури. Кілька років тому розпочалась реставрація Палацу Потоцьких, яка триває й досі. Проте, навіть попри це можна насолодитися величною будівлею, якій вже майже 250 років.
Фото: wikipedia.org
Де відпочити на західній Україні ми писали раніше
Ставка Гітлера відкриє маловідомі факти історії
Неподалік Вінниці, у селищі Стрижавка, розташована колишня ставка Гітлера "Вервольф". У часи Другої світової війни саме звідси гітлерівці керували військовими діями на Східному фронті. Біографи фюрера навіть вказують, що у цій ставці Гітлер був тричі, а сумарно він тут начебто провів понад 150 днів.
Загалом цей об’єкт представляв собою надземні дерев’яні будиночки та підземні бункери виконані із залізобетону. За деякими даними ще у 1942 році українські партизани викрили ставку Гітлера, але вона продовжувала функціонувати. Подейкують, що наприкінці 1943 року Гітлер навіть наказав знищити секретний об’єкт, але цього чомусь не сталось.
Навесні 1944 року під час звільнення Вінниці від гітлерівців ставку "Вервольф" було захоплено радянською армією. Але згодом німці дещо відтіснили радянських військових і повернули під контроль ставку, яку зрештою і підірвали. Фактично після цього від секретного об’єкту нічого не залишилось.
12 років тому на місці ставки відкрили Історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв нацизму. До цього комплексу входять територія колишньої ставки та братська могила військовополонених, які будували секретний об’єкт у часи Другої світової війни. Тут можна замовити екскурсію, побачивши залишки "Вервольфу", які все ж збереглися до наших днів.
