Скандали та "заговорювання" незручних питань: Чому петиції не стали засобом впливу на владу у містах

Зазвичай жителям міст досить складно комунікувати з владою. Чиновники лише заявляють, що відкриті для містян, але в реальності потрібно пройти сім кіл пекла, щоб потрапити на прийом до якогось чиновника, а ще більше часу буде витрачено для вирішення того чи іншого питання.

Після Революції гідності у 2014 році влада більшості обласних центрів України пішла на безпрецедентних крок, створивши можливість подавати петиції від населення. Мовляв, так громада зможе більш ефективно впливати на місцеву владу. RegioNews дослідив цю тему, щоб з’ясувати чи насправді петиції такі ефективні, як кажуть чиновники.

Столиця дала старт для усіх міст

Сервіс подання петицій містянами у Києві почав роботу у 2015 році. Згодом відкрили свої сервіси петицій і інші міста.

Проте, у Києві пішли роки на обкатку цього процесу. Наприклад, у сквері біля будинку забудовник вирішив звести багатоповерхівку, але місцевих жителів це не влаштовувало. Хтось з жителів створював відповідну петиції до влади з вимогою припинити забудову, але для початку розгляду чиновниками такої петиції потрібно було зібрати протягом 90 днів щонайменше 10 тисяч голосів. Та набрати потрібну кількість голосів щодо забудови вдавалося нечасто, адже незаконне будівництво могло турбувати лише безпосередньо тих жителів, які проживають поруч.

Звідси випливала і невтішна статистика, адже за офіційною інформацією від столичної мерії, за перші чотири роки роботи сервісу петицій до голосування було допущено понад 5,5 тисяч звернень жителів, але подолали бар’єр у 10 тисяч голосів лише 55 петицій, а це лише близько 1% від загальної кількості. А реалізованих петицій за перші чотири роки було усього 14.

Реформа петицій у Києві

Згодом система роботи петицій у столиці була дещо змінена. Зокрема, у 2021 році було знижено кількість голосів, потрібних для початку розгляду петицій — з 10 тис. до 6 тис. Разом з тим було зменшено і кількість днів для голосування за петицію. Якщо раніше на це відводилось 90 днів, то потім стало 60.

Також столична влада прибрала можливості для "накрутки" голосів за петицію. Адже були випадки, коли з однієї ІР-адреси за петицію голосували одразу по 100 осіб. Тому було вирішено обмежити кількість голосів, які можна віддати з однієї ІР-адреси.

Варто зазначити, що найбільше петицій кияни створюють щодо проблем з транспортом, перейменуванням вулиць та покращенням у сфері житлово-комунального господарства.

Скандальні питання влада воліє не розглядати

Наприклад, кияни зібрали потрібні 6 тисяч голосів за скасування забудови на території нововиявлених стародавніх печер на Воздвиженці, що на Подолі. Проте міська влада вирішила відхилити петицію, мовляв, земля, де знаходяться печери, має свого власника, а тому нічого вдіяти неможливо.

Крім цього, кияни були незадоволені ситуацією із забороною руху громадського транспорту під час тривог. Створена щодо цього петиція досить швидко набрала потрібну кількість голосів. Втім, і тут міська влада вирішила не виконувати волю містян, заявивши, що зупинка громадська транспорту під час тривог — насправді турбота про безпеку самих містян.

Одним із найскандальніших у Києві було відхилення петиції щодо заборони будівництва над станцією метро "Героїв Дніпра" у 2016 році. На початку цієї забудови міська влада заявляла, що просто укріплюються ґрунти над станцією підземки, але згодом там почали зводити торгово-розважальний центр. Містяни швидко створили петицію проти цього і звернення набрало потрібну кількість голосів. Втім, після цього петиція довго "блукала" кабінетами мерії і зрештою вона так і не була виконана, а ТРЦ над станцією метро все ж звели.

Тобто, як бачимо на прикладах, влада Києва не завжди виконує волю киян, які через петиції вимагають розібратися у тому чи іншому питанні.

Вінничанам відмовили у побудові укриття

Ще одним містом, де діють петиції, є Вінниця, але тут для початку розгляду звернень чиновниками потрібно зібрати лише 350 голосів.

Загалом петиції від вінничан стосуються транспорту та житлово-комунального господарства. Так, є багато звернень щодо облаштування зупинок трамваїв, або ж встановлення смітників для недопалків.

Також містян турбує відсутність потрібної кількості укриттів у місті. До прикладу, цього літа петиція щодо облаштування укриття у Вінницько-Хутірському закладі дошкільної освіти набрала 365 голосів з потрібних 350. Проте, чиновники відповіли на це, що у дошкільному закладі просто відсутні підвальні приміщення, а тому укриття облаштувати неможливо.

Ще одна скандальна петиція щодо збереження пологового будинку №2 була відхилена владою Вінниці, хоча звернення набрало майже 400 голосів. Чиновники вирішили провести реорганізації, приєднавши пологовий будинок №2 до Вінницької міської клінічної лікарні "Центр матері та дитини".

А от у 2018 році чиновники Вінниці заборонили на території міста пересувні цирки. Таким було рішення у відповідь на петицію містян, що буквально за добу зібрала потрібні 350 голосів.

Ужгородці змусили чиновників зберегти дитячу залізницю

В Ужгороді поріг прийняття петицій до розгляду ще нижчий — 250 голосів.

У 2020 році містян були обурені тим, що постало питання про фактичне припинення роботи в Ужгороді дитячої залізниці. У відповідь на це містяни створили петицію, яка набрала потрібну кількість голосів. Міська влада розглянула це клопотання ужгородців, але відповіла, що дитяча залізниця знаходиться на балансі "Укрзалізниці", яка поступово скорочувала фінансування розважального об’єкту для дітлахів. Втім, чиновники Ужгорода запропонували забрати дитячу залізницю на баланс міста і лише на початку 2022 року це вдалось зробити. Так, за активної позиції містян був врятований цікавий об’єкт для дітей.

Зазначимо, що найчастіше в Ужгороді містяни через петиції просять міську владу про перейменування вулиць чи площ.

Львівським чиновникам петиція — не указ

Наприкінці грудня 2021 року жителі Львова зареєстрували петицію про скасування премій для працівників міськради у 200-400% від окладу. Вже у лютому 2022 року, ще до початку повномасштабної війни, петиція набрала потрібні 500 голосів. І чиновники та депутати Львівської мерії почули містян. У бюджеті на 2023 рік, який затверджувався на початку грудня 2022 року, було вказано, що премії для працівників Львівської міської ради не мають бути вищими 200-300% від окладу. Тобто, фактично ніякого виконання петиції не відбулось.

Петиція у Харкові призвела до судових тяганин

Бувають навіть петиції, що призводить до гучних політичних скандалів. Так свого часу сталось у Харкові, коли почалась вакханалія довкола перейменування одного з найбільших проспектів міста. Усе почалось з того, що в 2016 році Харківська обласна держадміністрація вирішила виконати так званий закон про декомунізацію і своїм рішення перейменувала проспект Жукова на проспект Петра Григоренка. Три роки нова назва проспекту нікого не зачіпала і до неї вже навіть усі звикли аж раптом тодішній міський голова Харкова Геннадій Кернес бовкнув, що якщо містяни віддадуть 5 тис. голосів за петицію щодо повернення старої назви — проспект Жукова — він ініціює це. І така петиція набрала потрібні 5 тис. голосів. Досить швидко Харківська міська рада своїм рішенням повернула назву проспекту на честь Жукова. За кілька місяців Харківський окружний адмінсуд визнав, що таке повернення назви є незаконним, а згодом Харківська міська рада навіть програла апеляцію щодо цього питання.

Проте вже наприкінці зими 2020 року мерія Харкова знову перейменувала проспект Григоренка на проспект Жукова. І лише влітку 2020 року у цьому питанні було поставлено крапку, коли Харківський окружний адмінсуд повторно визнав протиправним рішення Харківської міськради про перейменування проспекту. Мовляв, воно суперечить закону про декомунізацію. Після того питань щодо проспекту Петра Григоренка вже не виникало.

"Танці" чиновників щодо небажаних петицій

Тож, як бачимо, петиції до місцевої влади в Україні залишають більше питань, аніж відповідей щодо їх ефективності. З одного боку такий інструмент потрібен, адже за допомогою нього суспільство сигналізує владі міста, що вона щось робить не так. Але з іншого боку влада не завжди прислуховується до таких сигналів містян, вважаючи, що петиції мають наче рекомендаційний характер. Одна справа, коли йдеться про перейменування вулиць чи встановлення зупинки громадського транспорту, то тут чиновники ще більш-менш зговірливі та йдуть на поступки суспільству. Інша справа, коли петиція від містян стосується виділення значних коштів на ремонт якогось об’єкту чи ба більше, коли петиція спонукає чиновників урізати собі заробітні плати. Тут звісно влада може "танцювати" місяцями аби так чи інакше уникнути виконання петиції, яка чиновникам не подобається. Проте, містянам все ж не варто здаватися і усіма можливими методами потрібно контролювати чиновників, зокрема, і за допомогою петицій.