Полтава без Мамая. Чому "слуги народу" мають остаточно очистити місто від "мамаївщини"

Сьогодні, як і кілька днів тому, запланована позачергова сесія Полтавської міськради не відбулася через відсутність кворуму. З мінімально необхідних 22 депутатів на сесію з'явилися лише 19 і секретарю міськради та в.о. міського голови Андрію Карпову не залишилося нічого іншого, окрім як зафіксувати цей невтішний для себе факт.

На сьогоднішнє засідання прийшли депутати фракцій "За Майбутнє" та "ЄС", половина фракції Партії простих людей Сергія Капліна та два депутати обрані від проросійської ОПЗЖ. Саме ці політсили, власне, і складали кістяк "промамаївської більшості", а зараз підтримують Андрія Карпова .

Натомість, представники фракцій "Слуга народу", "Рідне місто" та "Свободи", що перебували в опозиції до мера, сьогоднішню сесію проігнорували, за що були звинувачені промамаївською частиною депутатів у саботажі та політизації діяльності міськради та гальмуванні прийняття важливих для громади рішень.

Втім, ці звинувачення, як одразу ж з'ясувалося, щонайменше не зовсім відповідають дійсності, адже депутат від "Слуги народу" Юрій Бражник повідомив, що 14 депутатів опозиції підписали офіційну вимогу до Карпова якнайшвидше скликати позачергову сесію міськради, в порядок денний якої мають бути включені три питання, на яких наполягає опозиція. Це - затвердження цільової програми фінансування військових, виключення з виконавчого комітету міськради 10-ти промамаївських старост, та звернення до секретаря міськради Карпова з вимогою негайно звільнити "посадовців, що дискредитували себе участю у "схемах Мамая" та корупційних скандалах". Йдеться про 9-тьох чиновників, більшість з яких є директорами полтавських комунальних підприємств і за кожним з них тягнеться доволі довгий і помітний шлейф корупційних скандалів.

Як бачимо, в світлі заяви Бражника особливих підстав говорити про намагання опозиції саботувати, заблокувати чи навіть просто затягувати час немає. Каменем спотикання виявилося дещо інше питання – а саме, очищення міської влади Полтави від "команди Мамая".

Щоб з'ясувати, чи є такий підхід полтавської опозиції виправданим, варто згадати, яку систему влади вибудував у Полтаві засуджений мер Мамай, і що в цій системі змінилося після його відсторонення.

Власне, Олександр Мамай є мабуть чи не найбільш одіозною фігурою полтавського політикуму після, звісно, прямого зрадника Іллі Киви. З останнім, до речі, Мамай аж ніяк не гребував спілкуватися та співпрацювати навіть після початку повномасштабного вторгнення. За великим рахунком, спільного між Кивою та Мамаєм завжди було дуже багато, адже Мамай ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Втім, окрім проросійських поглядів з ім'ям Мамая міцно асоціюється і велика корупція у полтавській владі. Справа "домогосподарок Мамая", по якій він 2 березня цього року був засуджений до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, є далеко єдиною корупційною справою, де фігурує Мамай. Тільки за минулий рік в Полтаві сталося кілька гучних корупційних скандалів, в яких фігурували як Мамай, так і полтавські чиновники з його оточення.

Як прикладу можна навести розслідування щодо діяльності ПП "Форас-Ленд", з яким пов'язана нинішня очільниця Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру. Тільки за 2022 рік ця компанія отримала від того ж таки управління підрядів на 5 млн грн. Як стверджує навіть сам Андрій Карпов, "Ольга Левченко створила монополію для "Форас-Ленд" не тільки у сфері бюджетних замовлень, а і взагалі на ринку".

Ще один яскравий приклад – гучний скандал навколо КП "Полтава-Сервіс" та його директора Дениса Поліщука, якого звинувачують у виведенні коштів від підприємців з полтавських ринків повз міський бюджет.

Не менш гучним є скандал навколо КП "Добробут Полтавської громади", який, як пишуть ЗМІ, закуповує продукти та генератори для Пунктів за завищеними цінами і у фірм, що пов’язані з родиною Олександра Мамая.

Все виглядає так, що корупція у Полтаві аж ніяк не обмежується фігурою одного лише засудженого Мамая. На посаді мера він вибудував у місті цілу систему. І попри те, що Мамай уже не займає мерського крісла, ця система продовжує функціонувати, адже люди, розставлені Мамаєм на ключові посади у міській владі та комунальних підприємствах місця залишаються там, де й були.

Натомість, в.о. міського голови та представник ЄС Андрій Карпов цієї системи або не бачить, що насправді було б дивно, або не надто прагне її позбуватися. Якщо ідею звільнення Ольги Левченко він цілком підтримує, то щодо решти фігурантів корупційних скандалів, звільнення яких вимагає опозиція, позиція Карпова куди більш толерантна. За його словами, він не хоче "звільняти всіх підряд". Мовляв, треба все робити покроково та поступово. Але такий шлях цілком може виявитися просто намаганням забалакати та в тому чи іншому вигляді зберегти вибудувану Мамаєм систему.

Але насправді ситуація у Полтаві абсолютно зрозуміла і в будь-якій цивілізованій країні мала б лише один сценарій подальшого розвитку. Мер визнаний судом винним у корупції, відповідно усі люди так чи інакше причетні до його схем мають понести, якщо не кримінальну, то щонайменше політичну відповідальність та піти з посад.

В іншому випадку, "мамаївщина" ще довго буде панувати у Полтаві попри відсутність самого Мамая в кріслі мера. Ба більше, "мамаївщина" – це підґрунтя для повернення Мамая у владу після того, як його іспитовий термін завершиться, що для Полтави буде справжньою катастрофою. І допускати цього не можна.

Отже, по закону Карпов має 14 днів для того, аби відреагувати на вимогу опозиції. Сам він, отримавши звернення, запросив опозицію 31 березня на погоджувальну раду, щоб обговорити ситуацію та напрацювати спільну позицію. Втім, особливих варіантів для політичних торгів у Карпова насправді не залишилося. Промамаївської більшості, частиною якої був і сам Карпов і фракція ЄС, більше немає і шансів для її реанімації після засудження Мамая майже немає. Отже – єдиний шлях відновити нормальну роботу Полтавської міськради – це повне очищення влади від команди Мамая, що явно в інтересах міста та його мешканців. А усі спроби схитрувати та спробувати відбутися імітацією змін призведуть лише до двох наслідків – остаточного колапсу міської влади в Полтаві, що в умовах війни є небезпечним та безвідповідальним, та остаточної втрати довіри виборців до персонально Карпова та полтавської "Євросолідарності". Адже покласти край "мамаївщині" – це вимога передусім полтавців.