Кум Катеринчука та фронтмен ТіКа. Хто стоїть за новою "Партією вінничан”

Навіщо? Щоб зробити гучний "камінг-аут”, всіх здивувати і влаштувати резонансний інформпривід. Звісно, у політичному середовищі міста усі давно знали, кому належить проєкт. Хоча участь в ньому лідера гурту "ТІК” Віктора Бронюка для багатьох дійсно стала несподіванкою.

Головний ідеолог "Партії вінничан” Микола Філонов, анонсуючи свою участь в проєкті, обмежився лише кількома фактами зі своєї біографії. Звісно, зробив це свідомо, щоб про нього склалось враження політика-початківця, інакше він зовсім не впишеться в концепцію новоствореної політсили.

Насправді Микола Філонов має величезний досвід у регіональній політиці, однак не стільки в партійному будівництві, як у різного роду виборчих кампаніях. Філонов працював з "Батьківщиною”, "Християнсько-Демократичним Союзом” "Партією регіонів”, "Радикальною партією Ляшка”, "Європейською партією Катеринчука," "Громадянською позицєю Гриценка” та БПП. Від частини цих політсил він балотувався до рад різних рівнів. До кількох партій вступав, входив до складу виборчих штабів, свого часу навіть очолював обласний штаб Петра Порошенка. Також Микола Філонов був помічником нардепа-"порошенківця” минулого скликання Івана Мельничука.

Щодо управління парторганізаціями, то Микола Філонов має цікавий досвід з Олегом Ляшком та його "Радикальною партією”. Саме Філонов був фундатором обласного осередку РПЛ, а його дружина Ганна балотувалась від цієї політсили до Вінницької обласної ради.

Сам засновник "Партії вінничан” теж кілька разів був кандидатом у депутати Вінницької облради: у 2010 році від "Християнсько-Демократичного Союзу”, а у 2015-му - від "Солідарності” Порошенка. У 2012 році Філонов був кандиатом-самовисуванцем в депутати Верховної Ради, але на фініші передвиборчої кампанії відмовився від участі на користь головного опонента - Миколи Катеринчука. Згодом тандем Микол перейшов з політичної у родинну площину - Катеринчук хрестив доньку Філонова.

Зрозуміло, що з таким партійним бекграундом називати себе "новим”, або "не таким як всі” політиком - чистої води маніпуляція. Утім різного роду інформаційні викривлення - нормальна практика для Миколи Філонова. Політична тусовка Вінниці добре знає, яку функцію він виконував у більшості політпроектів, з якими працював. Це той випадок, коли сумнівна репутація людини випереджає усі її починання. Відомо, що і нині Микола Філонов, маючи у власності кілька новинних сайтів, не гребує фейками та "чорнухою”. Тож опонентам "Партії вінничан” по передвиборчим перегонам варто бути насторожі.

Щодо дебюту поп-зірки Віктора Бронюка у регіональній політиці, то ймовірно його присутність в партії розрахована на електорат "Слуг народу”. Бронюк - теж артист, представник розважального жанру, яких так люблять виборці Зеленського. Але, до того, як пісня "Олені, олені” зробила гурт "ТіК” відомим, Віктор Бронюк працював у одному з департаментів Вінницької міської ради. Тобто, він, на відміну від решти колег по цеху, які подались у публічну політику, має досвід роботи в органах влади. Щоправда відтоді минуло більше півтора десятка років, тож поки питання його компетентності та здатності орієнтуватись у складних процесах регіонального управління залишається відкритим.

"Ми створили таку платформу - вільну від грошей та інтересів олігархів, вільну від забаганок столичних лідерів, вільну від корупції та політичного пристосуванства, вільну від нав'язаних лідерів”, - написав Віктор Бронюк у "Фейсбуці”.

І схоже, що написав цілком щиро. Утопічність тези зашкалює, однак навряд чи хтось здивується, що творчий та ідейний Бронюк дійсно повірив у існування політичних платформ вільних від всього вищепереліченого.

Напередодні виборів з’являється чимало партій, перед якими не стоїть питання традиційної участі у перегонах. Такі партії існують тільки на папері і їх засновники не витрачають ані грошей, ані власних зусиль для офлайн комунікацій, виконання програмних завдань і формування лояльності виборців.

У випадку з "Партією вінничан” все неоднозначно - проект заявив про себе виключно в інформаційній площині. На рекламу у соцмережах були витрачені колосальні кошти, однак безпосередньо в неселених пунктах не відбулось жодної роботи у форматі партія-виборець. І це в часи, коли регіон переживає один з найбільших викликів кількох останніх десятиліть - коронавірусну кризу. Жодна політсила, яка розраховує на результат у жовтні, не пропустила нагоди допомогти громадам та підтримати людей у важкі карантинні часи. Не зробила цього лише "Партія вінничан”. Вона продовжувала існувати тільки в інтернеті і не поспішала матеріалізовуватись на місцях.

"Наше завдання – створити першу демократичну платформу для обміну думками, озвучення проблем та формулювання шляхів їхнього вирішення. Такий собі умовний політичний фейсбук”, - йдеться у промо-дописі на сторінці "Партії вінничан”.

Тобто за чотири місяці до виборів, жителям Вінницької області пропонують віртуальний політичний продукт, який не має жодного досвіду комунікації з виборцем, не має команди, не має партійного ядра і тільки починає пошуки власного фінансування.

Засновники "ПВ” визнають, що їхня діяльність обмежена соцмережами та ЗМІ. Микола Філонов та Віктор Бронюк посилаються на відсутність цетралізованого фінансування і пропонують шляхи наповнення "партійних гаманців”.

"Кожен, хто підтримує наші ідеї, поділяє наші принципи і хоче разом з нами перемогти тих, хто тридцять років клявся вінничанам в вірності, але кожного разу зраджував на другий день після виборів, зможе зробити свій внесок в перемогу "Партії вінничан””- пише пресслужба "ПВ”.

Тобто, це не рядова технічна партія, а політсила, яка все-таки розраховує, що за неї голосуватимуть. Тож не виключено, що "Партія вінничан” створена, щоб "відкусити” частину електорального пирога іншої, більш рейтингової вінницької партії.

Політолог Руслан Штогрин переконаний - єдине, на що "Партія вінничан” може розраховувати в рамках майбутньої виборчої кампанії - це можливість заявити про своє існування. За його словами, нова регіональна політсила вже на старті своєї роботи допустилась кількох базових ідеологічних прорахунків, тож наразі не йдеться навіть про середній результат.

"Жодній партії, що з’явилась за кілька тижнів до офіційного старту передвиборчої кампанії не варто особливо розраховувати на результат. Тим більше, коли йдеться про вибори до місцевих рад, куди, як правило, обирають партії, що вже роками працюють в громадах і вирішують їхні проблеми. Проекти, що з’являються перед виборами, автоматично потрапляють в категорію "політичних гастарбайтерів”, які, відпрацювавши кампанію, зникнуть так само раптово, як і з’явились”, - зауважив Руслан Штогрин.

Експерт вважає, що участь зірки поп-сцени додасть "Партії вінничан” впізнаваності, однак через відсутність сильного лідера з незаплямованою репутацією, партія буде "безликою” і загубиться серед технічних проектів-одноденок. Утім, якщо новостворена політсила виявиться достатньо вмотивованою і активно працюватиме в міжвиборчий період, то лише на наступних чергових виборах зможе претендувати на підтримку виборців. І то, лише за умови потужного кадрового підсилення.

"Для того, щоб заслужити довіру виборців, з ними треба системно працювати. Гучних лозунгів, промо матеріалів у ЗМІ і навіть концертів гурту "ТІК” буде замало. Сьогодні електоральні настрої кардинально переформатувались - людям набридли некомпетентні представники шоу-бізнесу, тож вони будуть голосувати за перевірені локальні команди, які вже мають успішний досвід розбудови громад. А у випадку з "Партією вінничан” ситуація ще складніша, адже головним її ідеологом є людина, яка працювала майже з усіма партіями у Вінницькій області і більшість цих співпраць закінчувались скандалами. Зокрема, останній його досвід в БПП у 2017 році під час перших виборів до ОТГ, закінчився не лише провальними результатами, а й звинуваченнями у розкраданні партійних грошей”, - наголосив Штогрин.

Також він додав, що нова політсила витрачає багато грошей на таргетовану рекламу у соціальних мережах, але на кінцевий результат це жодним чином не вплине. Адже користувачі соцмереж - це лише незначна частина електорату. З виборцями на місцях партія роботу не проводить і розпочинати її вже запізно.