Сосни, Труханов і Путін: Хто завадить "Слугам народу" підкорити Південь України

RegioNews завершує серію публікацій про керівників обласних партійних організацій правлячої партії. Сьогодні представляємо команду "слуг", яка опікуватиметься Миколаївської, Одеською, Херсонською областями та АР Кримом.

Миколаївська область. Давид Арахамія

Миколаївську обласну організацію партії очікувано очолив керівник фракції монобільшості Давид Арахамія. Це його базовий регіон, в якому він "крутився" ще задовго до епохи Зе.

Звісно, віддавати Арахамії більшу частину електоральних заслуг буде неправильно, адже на Зеленського та Ко працювала швидше загальна електоральна налаштованість регіону, який після падіння Партії регіонів довго не міг знайти собі пристойного політичного патрона. Тому поява Зе викликала шалений відгук в розмірі 85,5% на президентських і в 52,2% - на парламентських виборах.

Тож у партії були цілком реальні перспективи і на місцевих виборах – навіть на фоні падіння рейтингу обрані від "СН" депутати цілком могли розраховувати на провідні ролі у самоврядуванні.

Цілком можливо, що Арахамії, одному з небагатьох керівників обласних осередків, вдалося б, завдяки рейтингу і впливу, провести ставленика партії в крісло мера обласного центру. Якби не сосни…

Скандал з сексистськими обговоренням місцевих партійних активісток Ірини Аллахвердієвої та Тетяни Домбровської, може цілком поставити крест на цій перспективі. Адже саме Домбровську у партії розглядали як можливого кандидата. І будь-хто, вона чи хтось інший, навряд чи уникнуть негативного шлейфу від цього скандалу.

Звісно, цей скандал наніс більшої шкоди Корнієнку та партії загалом, але принизливе прізвисько "сосна" відтепер переслідуватиме на Миколаївщині кожного, хто наважиться балотуватись на місцевих виборах від "Слуги народу".

Більше про Давида Арахамію читайте тут

Одеська область. Сергій Колебошин

Одещина, яка на парламентських виборах минулого року віддала партії президента майже половину голосів виборців, нині демонструє центральній владі зухвалу публічну непокору. Зокрема у вигляді повного ігнору вимог щодо карантину – тут з неабияким завзяттям влаштовують масові тусовки в нічних клубах та на пляжах.

Плюс тут досі зберігає свій вплив непохитний мер Геннадій Труханов, вплив якого Зеленському так і не вдалося зменшити – ані публічними докорами, ані силами губернатора області Максима Куцого. Тож все менше шансів зіпхнути з п’єдесталу впевненого в собі мера.

Мало що світить "слугам" і в цілому на Одещині, де активно піднімає голову ОПЗЖ – саме ця партія, як колись Партія регіонів, може стати визначальним гравцем в обласній раді та інших місцевих радах області.

І призначення на посаду очільника обласної організації чергового "зеленого" ноунейма навряд чи може позитивно для "СН" вплинути на цю тенденцію.

Більше про Сергія Колебошина читайте тут

Херсонська область. Юрій Соболевський

Херсонщина є дуже схожою електорально на сусідню Миколаївщину. За президента Зеленського тут віддали голоси більше 80% виборців, а за його партію – 50%.

Але сьогодні електорат активно повертається до своїх попередніх симпатій, які зосереджуються переважно навколо партій "синього" спрямування. І сьогодні рейтинг "СН", за різними оцінками, вже менше 25%. І цілком може скотитись ще нижче до дня виборів. Натомість піднімають голову ОПЗЖ, партія Шарія та навіть Опоблок, які цілком можуть потрапити всередину самоврядування Херсонщини і скласти там значну позицію.

Відносно слабкий мер обласного центра Володимир Миколаєнко цілком може втратити на виборах своє крісло. Але серед реальних претендентів поки що не видно представника правлячої партії.

Призначення ж керівником обласної організації президентської партії маловідомого тут юриста Юрія Соболевського, вершиною кар’єри якого є місце радника недавно схопленого на хабарі ексгубернатора Кіровоградської ОДА, Андрія Балоня мало на що може вплинути у місцевих передвиборчих розкладах.

Більше про Юрія Соболевського читайте тут

АР Крим. Олександр Качура

З огляду на відомі обставини призначення уродженця Конотопу на Крим виглядає, з одного боку, як намагання "не забувати" про віджату у нас територію півострову. А з іншого – як задоволення бодай у такий нетрадиційний спосіб кадрових амбіцій нардепа Олександра Качури. Який вже давно випрошує собі якусь посаду, але внаслідок своєї непередбачуваності не може отримати у головних кабінетах погодження на призначення.

На кримському ж напрямку він навряд чи зможе сильно нашкодити, ймовірно вирішили на Банковій.

Більше про Олександра Качуру читайте тут