Продуктові набори та ботоферми: в Кропивницькому готуються вибирати мера

В хід ідуть звинувачення у створенні "ботоферм" і піарі на бюджетних проєктах, хвалебні репортажі про передачу продуктових наборів пенсіонерам і засобів індивідуального захисту медикам. Політики завершують міграцію між старими партійними проєктами, або ж створюють під себе нові.

Не сидять без діла й потенційні кандидати на пост міського голови Кропивницького. Пам’ятаючи важкі вибори 2015-го року готують команду піарників та юристів і, звісно ж, збирають кошти на заставу для участі у виборах, яка у порівнянні з попереднім разом збільшилась майже у 40 разів і становить тепер 340 тисяч гривень. Попри підвищений майновий ценз претендентів на пост мера очікується чимало, однак реальних, на погляд експертів, все ж одиниці.

Андрій Райкович – один у полі

Чинний керівник міської ради Андрій Райкович станом на сьогодні має доволі непогані шанси на переобрання. Відверто безкомпромісну "заводську" риторику, з якої у 2015-му році посадовець починав свою кар’єру на посаді мера, вже давно змінила не менш принципова, однак все ж більш реалістична позиція. При цьому Райкович завжди досить обережно озвучує власні плани на майбутні вибори. Зокрема, в інтерв’ю виданню "Лівий берег" очільник Кропивницького зазначив, що питання осінніх виборів для нього наразі не на часі. Хоча на користь політика і грає низка реалізованих інфраструктурних та соціальних проектів, які хоч і коштували місту сотень мільйонів гривень, однак були дійсно актуальними. Тим не менш, має чинний мер і невиконані обіцянки, які йому обов’язково пригадають під час передвиборчої кампанії. Це переведення теплопостачання навчальних закладів на модульні котельні, зведення хоспісу на власній ділянці в лісопарковому масиві, побудова сміттєпереробного заводу та чимало інших. Всі ці обіцянки так і не було реалізовано. Та й магазинчики його фірми "Ятрань", які виросли за останні роки навіть на клумбах, не додадуть голосів нинішньому меру.

Досить непростою у чинного міського голови є й ситуація з політичною визначеністю. На підтримку суттєво ослабленої "Європейської солідарності", яка ще будучи БПП агітувала за Райковича на минулих виборах, особливо розраховувати не варто. Та й "Батьківщина" цього разу має свого кандидата. Поки що теж не ясно, чи підтримає мера Кропивницького "Слуга народу", однак, судячи з останніх тенденцій та висловлювань самого Андрій Райковича, подібні перспективи є малоймовірними. Тож, восени йому доведеться розраховувати, скоріш за все, лише на власні сили, активно педалюючи тему досягнень та перемог і розраховуючи, що опоненти зосередять свою увагу один на одному, не згадуючи провали очільника міської влади.

Відтермінований реванш

Найнебезпечнішим опонентом Андрія Райковича на майбутніх виборах може стати місцевий підприємець, екс-регіонал, а віднедавна лідер власної політсили "Перспектива міста" Артем Стрижаков. На виборах 2015 він зупинився за крок до посади мера, цьогоріч явно налаштований взяти реванш.

Активно просуваючи свої ідеї через низку власних громадських організацій, Стрижаков не забуває час від часу "тролити" місцеву владу, вказуючи на її відверті помилки та недопрацювання. На користь нового обличчя в кропивницькій владі говорять й нещодавні дослідження. Так, 65% опитаних соціологічною групою "Рейтинг” мешканців Кропивницького вважають, що міського голову треба змінити.

При цьому самому політику частенько закидають любов до піару за бюджетний кошт. Так, член координаційної ради "Громадського бюджету Кропивницького" блогер Максим Несвітайлов наприкінці 2019-го року звинуватив Стрижакова у підтасовці фактів та маніпулюванні інформацією. Зокрема, за словами Несвітайлова, чимало популярних у місті урбаністичних проектів – перший міський мурал, кросфіт-майданчик "Руки-базуки" та навіть продовження функціонування "Алеї парасольок" - були реалізовані за гроші "Громадського бюджету Кропивницького". А командою політика все це позиціонувалось в ключі досягнень Стрижакова. Ще більше запитань у блогера викликав проєкт реконструкції набережної річки Інгул, який політик пропонував реалізувати за мільйон гривень. "Це завідомо був популізм, щоб потім на неможливості реалізації такого проєкту за мільйон гривень можна було достатньо непогано пропіаритись", - наголошує Несвітайлов.

Тим не менш, Артем Стрижаков таки непогано пропіарився. Тема набережної наразі настільки популярна серед мешканців Кропивницького, що, мабуть, у місті не знайдеться жодної родини, яка б не знала про це епічне протистояння між підприємцем-політиком і місцевою владою.

Подібні баталії з міською радою та її очільником практично завжди грають на користь молодого політика. Тим паче, Андрію Райковичу й досі згадують про те, що минулого разу свою посаду він "вигриз" у Стрижакова лише завдяки визнанню недійсними результатів волевиявлення кропивничан на двох виборчих дільницях.

Табалов і К

Окрім двох головних фаворитів - Райковича і Стрижакова - на поле передвиборчих баталій можуть вийти ще з десяток досить пізнаваних в місті обличь. На цьому наголошує політолог, голова Асоціації політичних наук Дмитро Сінченко. "Свого кандидата висуватиме "Слуга народу". Напевне, ним стане Ігор Волков - колишній керівник фракції БПП у міськраді (нині позафракційний) та керівник міського виборчого штабу "Слуги" на парламентських виборах. Свої сили може спробувати Олександр Горбунов, який отримав друге місце на парламентських виборах по 99-му округу і наразі має значні впізнаваність і рейтинг. П'ятим кандидатом може стати керівник фракції "Батьківщини" у міськраді Олександр Цертій. Від партії "Голос" скоріш за все балотуватиметься депутатка міськради Валентина Яремчук, а ОПЗЖ може висунути Анатолія Ларіна, який показав непоганий результат на парламентських виборах. Знову може спробувати поборотись за мерське крісло і секретар міськради Андрій Табалов, який матиме підтримку партій "Наш край" і "Рідне місто". Хоча, на мою думку, ймовірнішим варіантом буде злив Табалова на користь кандидатури Райковича, адже їхній союз суттєво збільшує шанси на перемогу. Окрім цих кандидатів, можна чекати інших, яких станом на сьогодні важко спрогнозувати", - вважає Сінченко.

Усі ці більш чи менш успішні політики дійсно можуть відтягнути частину голосів електорату. Однак вони мають свої "проблемні зони", що суттєво знижують їхні шанси скласти гідну конкуренцію фаворитам.

Так, Ігор Волков – підприємець, депутат міської ради - завжди відчуває "кон’юктуру ринку" і вчасно змінює політичні проєкти. Однак депутатство - це одне, а посада міського голови - зовсім інше. І цього року підтримки "ЗеКоманди", до якої політик перейшов з БПП, буде відверто мало. Справа тут не лише у поступовій втраті рейтингів президентської партії, а й у нерозкрученості бренду "Ігор Волков", який є "відомою особистістю у вузьких колах .

Схожа ситуація і з депутатами Валентиною Яремчук, Анатолієм Ларіним та Олександром Цертієм. Кожен з них є депутатом, за якого без проблем віддадуть голоси на виборах до міської ради - однак не більше. Та й партійні рейтинги політсил, які вони нині представляють, а це "Голос", "ОПЗЖ – За життя" і "Батьківщина", далекі до "всенародної любові.

Не набагато краща ситуація й у колишнього нардепа Олександра Горбунова. З одного боку, колишній представник "Народного фронту" має потужний фітбек у вигляді профінансованих ще минулою владою проєктів, як-то встановлення в рамках програми "Спортивне місто – здорова нація" десятків спортмайданчиків у школах міста та дворах багатоповерхівок і проведення трьох фестивалів "Kropfest". З іншого, за Горбуновим тягнеться "хвіст" скандалів: з присвоєння частини берегової зони і облаштування там ресторану "Тиха гавань", самопіаром на організованих за бюджетний кошт фестивалях, а головне дуже напружені відносини з чинною міською владою. Не варто забувати і про роль Олександра Горбунова в перейменуванні міста з Кіровограда на Кропивницький. Саме Горбунов був одним з рушіїв даного процесу, який значна кількість містян сприйняла вкрай негативно, пропагуючи повернення до історичної назви обласного центру - Єлисаветград. Як би там не було, однак на останніх виборах до Верховної ради тепер вже екснардеп зайняв друге місце, отримавши 14,8% голосів виборців, що все ж можна розцінювати як наявність певного шансу на здобуття посади міського голови.

Останній потенційний претендент – нинішній секретар міськради Андрій Табалов, який свого часу встиг попрацювати й депутатом міської ради. Маючи чималий політичний досвід, підтримку як мінімум двох, нехай і не надто розкручених партій, а, головне, суттєві фінансові можливості, Табалов може скласти достойну конкуренцію Андрію Райковичу і Артему Стрижакову. Більше того, саме Табалов на минулих виборах мера здобув третє місце за кількістю відданих за нього голосів і практично всю каденцію Райковича перебував з останнім у досить холодних відносинах. Після отримання посади секретаря міськради Андрій Табалов не припинив впроваджувати власну "політику партії", підтримуючи ініціативи "своїх" депутатів та досить жорстко відкидаючи ініціативи опонентів. Однак за останні півроку відверто конфліктних ситуацій між мером та секретарем не спостерігалось. Тому варіант підтримки Табаловим кандидатури Андрія Райковича наразі є не таким малоймовірним, як це було ще рік тому.