Карантинний сепаратизм: чому Кернес витрачає мільярди на зоопарк і не хоче доплачувати лікарям

400 мільйонів на "Африканське сафарі" і "Водний світ"

Незважаючи на коронавірусну загрозу, в Харкові вирішили не відмовлятися від нагальних проблем – і продовжили реконструкцію зоопарку. І все б нічого, якби не суми, які під час пандемії витрачають на претворення зоосаду. На останній сесії Харківської міськради, яка відбулася 22 квітня, депутати ухвалили виділення додаткових 400 млн грн на будівництво зоопарку. "За" проголосували 54 депутати і тільки 6 були "проти" бенкету під час чуми.

Гостру необхідність витрачати 400 млн міська влада пояснили тим, що "з'явилися зміни обсягів фінансування заходів Міської програми оновлення та розвитку Харківського зоопарку". Згідно з кошторисом, зараз, щоб продовжити реконструкцію, потрібно 1,058 млрд грн. Левова частка цих грошей піде на будівництво тематичних зон "Африканське сафарі", "Світ узбережжя", "Водний світ" і т. д.

Візуалізація оновленого зоопраку

Харківський зоопарк закрили на реконструкцію влітку 2016-го, через півтора року стало відомо, що міська влада готова витратити на його оновлення майже 2 млрд грн. Про те, що під час будівництва начальна сума помітно збільшиться, не сумнівалися ні активісти "Харківського антикорупційного центру", ні автори проекту оновленого зоосаду. На тлі зношеності міських комунікацій (у січні 2020 року директор КП "Харківські теплові мережі" Сергій Андрєєв повідомив, що близько 90% трубопроводів вичерпали свій термін експлуатації) реконструкція виглядала рідкісним марнотратством. На тлі пандемії, яка, за прогнозами вчених, триватиме близько 2 років, реконструкція Харківського зоопарку навіває думки про саботаж або самогубство.

За грошима для медиків – до держави

Ідею спустити величезні суми на будівництво століття, а не на медицину, намагався опротестувати з трибуни позафракційний депутат міськради Ігор Черняк. Він апелював і до нагальних потреб медиків, які залишилися без належного захисту перед небезпечною інфекцією, до браку апаратів ШВЛ. І до того, що за іронією долі 2020 рік в Харкові градоначальник назвав роком медицини.

Депутати збільшили видатки на медицину на 106,1 млн грн, які пустять на медикаменти, індивідуальні засоби захисту, медобладнання та витратні матеріали, на зарплату медпрацівникам та закупівлю інсуліну. Значну частину цієї сотні мільйонів - 50,5 мільйонів - склала госсубвенция. Ці кошти Харків вже отримав з державного бюджету і не може направити на якісь інші потреби, крім медичних.

Ігор Черняк закликав мера Харкова Геннадія Кернеса скликати позачергову сесію і виділити гроші на доплати лікарям, які лікують пацієнтів з коронавірусом. За словами Черняка, інші міста України, чиї бюджети помітно менше харківського, знайшли кошти на боротьбу з небезпечною інфекцією і на доплату медикам. Дніпро і Запоріжжя виділили по 100 млн. Одеса — 145 млн., Львів – 157 млн.

Сесія міськради, фото Ігоря Черняка

Геннадій Кернес відповів, що доплачувати медпрацівникам має держава, відцуравшись від установ, які вже лікують пацієнтів з COVID-19.

"Це бов'язок держави... У міста немає інфекційних лікарень. Інфекційні лікарні — лікарні обласного підпорядкування. Лікарі, які лікують коронавірус, працюють в обласних лікарнях", — заявив Кернес.

Насправді харківські міські лікарні №31, №28, №18 та пологовий будинок №2 ім.Гельфериха стали опорними для лікування коронавіруса, плюс ще 4 лікарні резерву (прим. авт.).

"Виключне нерозуміння існуючої ситуації, в якій працюють лікарі. Те, що було сказано про рік медицини, не більше, ніж слова. Додаткові суми також підуть на благоустрій міста, на дорогу через ринок Барабашово, та ще один новий ринок – на все, без чого в пандемію ніяк не обійтися", - зазначив Черняк.

Відповідно до статті 32 Закону про місцеве самоврядування, до повноважень місцевих органів влади відноситься управління установами охорони здоров'я, їх матеріально-технічне і фінансове забезпечення - нагадує юрист, член Харківської експертної групи з підтримки медичної реформи Олена Хитрова. Якщо лікарні не вистачає чогось, місцева влада несе за це відповідальність як власник.

"І те, що платить сьогодні Національна служба здоров'я України (НСЗУ), місцеву влада не звільняє від доплат. Він (Кернес) повинен фінансово забезпечити установи, якщо їм не вистачає грошей. А коштів не буде вистачати, тому що ці доплати не закладені у фінансовий план. І тому будь-якій установі доведеться або на чомусь економити, наприклад, на закупівлю ліків або шукати додаткове джерело доходів", - підкреслила Олена Хитрова.

Карантинний сепаратизм і улюблені іграшки

У Геннадія Кернеса завжди в пріоритеті були іміджеві проекти. Ще з часів Парку ім. Горького, який, як здається меру, дав йому певний приріст рейтингу, - нагадує харківський політолог Антон Авксентьєв.

"Кернес, ймовірно, вважає, що медиків без грошей не залишать, що доплати медпрацівникам у будь-якому випадку будуть дофінансовані – з якогось резервного фонду, або меценати допоможуть, або ще звідки-небудь. А на зоопарк і парк Горького фонд боротьби з коронавірусом грошей не дасть. Тому міський бюджет він продовжує витрачати на ті проекти, які можуть дати рейтингові дивіденди в контексті місцевих виборів", - пояснює Авксентьєв.

При цьому в інформаційному плані в очах харків'ян мер Кернес дуже активно бореться з коронавірусом. Якщо запитати у пересічного городянина про те, хто більше всіх протистоїть інфекційній загрозі, той, не замислюючись, відповість, що Кернес і Ярославський, зазначає політолог.

Фото: kharkivoda.gov.ua

"Він (Кернес) просто бореться збором грошей з поважних людей, і частково він вже витратив їх на цільовий піар: роздає продуктові набори, роздає через школи і дитсадки одноразові медичні маски (по 3 штуки на сім'ю щотижня – прим. авт.). У якомусь сенсі створює видимість", - говорить Авксеньев.

Причина, по якій Геннадій Кернес не хоче розщедритися на медицину, проста – він, як і мери великих українських міст, після децентралізації відчув нові фінансові можливості і смак грошей, що на нього звалилися. Так вважає політолог Андрій Золотарьов.

"І перетягування фінансового каната з центром призвело до того, що непотрібне залишаємо, а необхідне - ріжемо. Це логіка і секвестування бюджету України, і на місцях така ж ситуація – важко відмовитися від улюблених іграшок", - резюмує ситуацію Золотарьов.

Справа не обмежується одними лише доплатами – харківський градоначальник щосили демонструє карантинний сепаратизм, ігноруючи розпорядження центру і закриваючи метро, ринки і школи на свій розсуд, а не після вказівки зверху, каже Золотарьов.

"Мери відчули момент слабкості і діють без оглядки (на центральну владу – прим. авт.). При Порошенко ще побоювалися, зараз багато в чому розв'язані руки. Карантинний сепаратизм виник через те, що міські голови відчувають своє всевладдя і міцність позицій. По свіжій соціології конкурент Кернесу ще не визрів, як і Філатову. Мери великих міст – Кличко, Кернес, Філатов – відчувають себе абсолютно спокійно", - розставляє крапки над "і" Андрій Золотарьов.

Карантинний сепаратизм Кернеса міг би підштовхнути до активних дій іншого відомого харків'янина - міністра МВС Арсена Авакова, який давно знаходиться у протистоянні з Кернесом. Але зараз у Києві напротивагу Авакову замаячив Михайло Саакашвілі, і міністру найближчим часом явно буде не до Кернеса і медичних проблем харків'ян, підкреслює Золотарьов.