Спроба № 3: чому ставленики Зеленського не приживаються на Закарпатті

Інформація про те, що Кабмін узгодив кандидатуру на посаду голови Закарпатської ОДА ажіотажу в області не викликала. Справа в тому, що закарпатці будь-яку інформацію про нові призначення серйозно обмірковують лише за фактом. Тим більше, що за останні пару місяців нові очільнки Закарпаттю "світили" вже пару разів.

Почалося все після звільнення з посади Ігоря Бондаренка, який протримався в кріслі голови ОДА трохи більше пів року. Успішного підприємця із Мукачева, власника та засновника мережі кондитерських з однойменним брендом Зеленський призначив на посаду в липні 2019 року, а вже наприкінці грудня зі словами "не через те, що він недосвідчений чи нечистий на руку, а тому, що ми не побачили жодного результату" президент звільнив його.

Сам Бондаренко з такими висновками не погодився. Коментуючи свою відставку, він, зокрема, повідомив, що про свою відставку дізнався того ж фатального дня – 24 грудня. "Передумов до звільнення не було, як і ніяких зауважень. Я впевнений, що я впорався з усіма завданнями: за п'ять місяців в області позитивні показники в усіх напрямках", – зазначив Бондаренко і подякував Зеленському, мовляв, "ми дуже вдячні президенту за його рішення і не коментуємо його, ми – люди командні".

Експерти ж серед імовірних причин відставки називали провали не лише у справах господарських, йшлося, зокрема, і про повне фіаско провладної партії на виборах в закарпатських ОТГ 22 грудня 2019 року. У дев'яти громадах керівником "слугу народа" обрали тільки у двох. Не оЗеленився тоді і депутатський корпус тергромад.

Виконувати обов’язки голови ОДА почав Олексій Гетманенко, який до цього працював заступником Бондаренка.

Уже 29 січня на засіданні Уряду було прийнято рішення про призначення головою Закарпатської ОДА 38-річного правознавця із Полтави, генерального директора ТОВ "Розумні добрива" в Києві, радника директора UK Granis у Лондоні та керівник проектів у аграрному секторі Азійсько-Тихокенського регіону Микиту Михайлюка. П'ять років він працював у Центральному апараті служби безпеки України.

Журналістам місцевих ЗМІ тодішній кандидат своє призначення не коментував, тільки підтвердив, що дійно є подання Уряду на його кандидатру у якості керівника Закарпаття. На питання, чи може щось змінитися, Михайлюк відповів, що поки все у процесі. "Наскільки я знаю, що усе в процесі. Слово за президентом, який має затвердити на посаду. Остаточне рішення за ним", - сказав кандидат.

Він також додав, що про дату призначення говорити ще рано. "Зараз багато бюрократичних моментів. От бігаю, збираю стоси паперів і документів. Ще треба дерперевірку пройти. Тому говорити про якусь дату ще зарано", - зауважив Михайлюк, додаючи, що не є користувачем соцмереж і попросив дочекатись призначення.

Не дочекались: Зеленський так і не затвердив кандидатуру Михайлюка. Зате затвердила Вікіпедія, вказуючи Микиту Михайлюка як чинного голову Закарпатської ОДА з січня 2020 року, який заступив на цій посаді звільненого Ігоря Бондаренка.

Претендента, який так і не став головою, обговорювали на Закарпатті не довго, бо вже за пару днів знайшовся новий кандидат - місцевий підприємець Роман Мегела. Він подав декларацію, але головою так і не став. Подейкували, що все через чвари в кулуарах влади.

І ось спроба №3 – Олексій Петров. 13 квітня на засіданні Кабміну затвердили його кандидатуру, а вже наступного дня у ЗМІ з’явилась інформація про те, що в четвер, 16 квітня, представляти нового керманича до Закарпаття з робочим візитом прибуде Володимир Зеленський.

Експерти дуже мляво коментують призначення, точніше, практично не коментують, бо воно ще не відбулося.

"Сказати щось достеменно ще нічого не можна, можна тільки припускати, - коментує ситуацію RegioNews політолог, керівник Закарпатського центру політичних досліджень Віктор Пащенко. - Якщо представляти нового очільника буде Зеленський, то він, власне, і озвучить, чому саме Петров і чого від нього очікують".

Якщо ж, за словами політолога, пофантазувати, що Петрова таки представлять як очільника області, то закарпатці приймуть "варягу" негативно. "Ментальність закарпатців така, що чужака вони сприймають негативно апріорі. Не тому, що є агресивними, як кажуть "в крові", а тому, що він "не свій". Із чужаків закарпатці сприйняли тільки Москаля, та й то в його першу каденцію – у 2001 році. Надію на те, що Петров щось змінить в області на краще завжди буде задавлювати настороженість",– каже Пащенко і додає, що той факт, що новий кандидат на посаду працює в силових структурах, додасть ще більшої настороженості.

Зрозуміло, що силовика призначають закарпатцям не просто так: в області завжди "гарячою" є тема боротьби з контрабандою, корупцією та тримання на дистанції угорців. Знання специфіки регіону, очевидно, не стоїть на перших місцях, а дарма, бо це може пояснити Києву багато речей. До прикладу, той факт, чому реальна ситуація на місцях кардинально відрізнятиметься від того, що чутиме новий голова і про що доповідатиме "верхам".

"Не факт, що він отримуватиме достовірну інформацію. Хто кому брат, кум, сват від немісцевого приховуватимуть, а, отже, не доповідатимуть про справжній стан речей. Такий варіант стосунків аж ніяк не є продуктивним для Закарпаття – і що стосується соціально-економічного розвитку, і, що важливо, боротьби з корупцією", - пояснює Пащенко.

Політолог зазначає, що голова ОДА – не та посада (який би силовик її не займав), займаючи яку можна сподіватися на успіх у подоланні корупції та контрабанди. Цим повинні займатися правоохоронці. Більше того, за словами Пащенка, якщо Петров почне "сувати носа" в ці справи – зітруться нанівець не тільки всі більші чи менші сподівання на покращення ситуації, а й усі передвиборчі запевняння Зеленського, що правова держава – понад усе.

І ще один нюанс, на який варто зауважити, зважаючи на кількість "призначень". Пащенко припускає, що, можливо, що інформаційні закиди про нових голів є такою собі розвідкою – перевірити реакцію закарпатців, дізнатись, як відреагують, що скажуть, як прийматимуть. І не дарма. "Ніколи закарпатці не відкриються приїжджому з тієї простої причини, що він тут тимчасовий, а нам тут жити", - резюмує політолог.

Стане чи ні Петров головою Закарпатської ОДА дізнаємось вже 16 квітня. А поки територію навколо аеропорту "Ужгород" та дорогу до облдержадміністрації комунальники усердно чепурять.

Що відомо про Олексія Петрова.

Олексій Петров — український офіцер спецслужб, генерал-майор, начальник Управління СБУ в Кіровоградській області (з 2019). До цього був керівником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України із 2017 по 2019 рік. 27 серпня 2019 року звільнений з посади керівника Департаменту контррозвідки і призначений начальником Управління СБУ в Кіровоградській області.

У власності Петрова квартира на 174 м. кв., шість земельних ділянок, чотири нежитлових приміщення, а також недобудований будинок.

Із автомобілів у родині вантажний Mercedes Vito, записаний на дружину.

Дружина посадовця Ірина Петрова є власницею двох товариств із обмеженою відповідальністю і торгової марки.

В СБУ Олексій Петров заробив за рік майже 598 тис грн. Готівкою у нього 980 тис грн, а у дружини 1,25 млн грн.

Олексій Петров з дружиною виховують п'ятеро дітей: трьох синів і дві доньки.