Монополія на владу чи бізнес. Хто у Полтаві прагне мерського крісла

Перший пішов

Про плани балотуватися на посаду міського голови Полтави на початку березня полтавському виданню "ЗМІСТ" заявив народний депутат 7-го та 8-го скликань Сергій Каплін. Вочевидь, саме для цієї мети і відновив діяльність "Партії простих людей", яка його делегуватиме на прийдешніх виборах до місцевих рад. Власне, у 2015 році для формування команди під тогочасні місцеві вибори Сергій Каплін цю партію і створив. А вже через півтора року перейменував її у "Соціал-демократичну партію" (третю на той час в Україні), обґрунтувавши це співпрацею із профспілками. Тим часом, увесь цей період Каплін був нардепом від Блоку Петра Порошенка.

Загалом, політичні вподобання Сергія Капліна нагадують українське прислів’я "Де з маслом каша, там милість ваша": "Народний Фронт", "Удар", "БПП-Солідарність", "Партія простих людей", "Соціал-демократична партія", а у вересні 2017-го Сергій Каплін – голова "Соціалістичної партії України", щоправда, недовго.

Нині ж Сергій Каплін пішов до полтавських дворів – планує там провести 250 зустрічей. Сподівання, судячи з усього, має на електорат старшого віку: показово оголосив "війну" "Полтавагазу", ЖЕО-2, "Полтававодоканалу", "Полтаваобленерго", "Полтаватеплоенерго", місцевій владі і навіть коронавірусу. Номер телефона Сергія Капліна – майже на всіх полтавських парканах. Головний месседж – міська влада "заглядає у рота" монополістам, тому восени цю владу треба змінити.

Потенційні "монополісти" влади

Серед так званих "важковаговиків", що прагнуть знову вмоститися у мерському кріслі – Полтавський міський голова 2006 – 2011 років Андрій Матковський. Свого часу на цю посаду його обрали майже 54% виборців. Не зважаючи на широкий піар міських програм "Місто без околиць", "Світле місто" та на встановлення сміттєвих баків замість збору сміття під будинками у регламентований час, Матковському не вдалося стати міським головою ще раз. До слова, за сміттєві баки полтавці справді вдячні, але навряд чи це те, з чим варто асоціювати міського голову. Чи не тому ексмер прагне змінити асоціації, розмістивши у Полтаві білборди з різнокольоровими котиками і підписом "Команда А. Матковського"? Хто у цій команді білий, а хто пухнастий – наразі сказати важко, може навіть виявитись, що два білих, а третій – як сніг. Як це вплине на симпатії полтавських виборців, знатимемо восени, а от Президента (з огляду на його прохання) ця кандидатура може влаштувати – Андрій Матковський має бізнес, серед різновидів якого навіть власний телеканал.

Котяча команда Матковського

Президентським критеріям щодо бізнесу відповідає і наступник Андрія Матковського Олександр Мамай. Агропідприємство "ІнтерАгро" – перше, що забезпечило родині капітал, однак основна його частина у 2012 році була продана агрохолдингу "Kernel" Андрія Веревського. Партію Олександра Мамая "Совість України" за бажання можна навіть вважати прототипом "Слуги народу" – у 2010 році "Совість" здобула контрольний пакет у міській раді (34-36 голосів із 50-ти), що дозволило не брати до уваги позиції інших політсил. Очільник "Совісті України" Олександр Мамай був обраний Полтавським міським головою майже 62% голосів проти 14.5%, відданих за Андрія Матковського. На наступних виборах (2015 р.) ці два кандидати теж ішли, як то кажуть, "ніздря в ніздрю" – у другому турі вони боролися між собою, Мамай набрав 23%, Матковський трохи більше 18%.

Незважаючи на майже беззаперечну владу і чи не найвищий політичний рейтинг у Полтаві, у 2018 році після перевороту у Полтавській міській раді Олександр Мамай опинився "за бортом", тому, звісно, прагне реваншу – навіть почав просування у соцмережах. Чи йтиме до мерського крісла від "Совісті України"? Поки що невідомо, адже, по-перше, Мамай у 2019 році очолив обласний осередок ОПЗЖ (на цьому "посту" його змінив Ілля Кива), а, по-друге, за систематичне ігнорування парламентських та президентських виборів Мінюст обіцяв скасувати реєстрацію партії "Совість України".

Ще один "важковаговик" – найдосвідченіший політик Полтави, голова Полтавської ОДА у 2003-2005 та 2010-2014 роках, голова Полтавської обласної ради у 2006-2010 роках, голова політичної партії "Рідне місто" Олександр Удовіченко. Окрім публічних привітань зі святами, Удовіченко активності поки що не проявляє, однак контролює чимало процесів у Полтавському міськвиконкомі.

Нові, але досвідчені

Секретар міської ради, виконувач обов’язків Полтавського міського голови Олександр Шамота прийшов до влади у вересні 2018 року внаслідок перевороту у Полтавській міській раді. До цього, будучи "вічним опозиціонером" (з 2014 року – помічник народного депутата України Сергія Капліна) і навіть кидаючись під колеса авто Олександра Мамая, у 2015-му балотувався на посаду Полтавського міського голови, але набрав лише близько 8% голосів виборців. За час керівництва Полтавською міською радою Шамота набув політичної ваги, але про мерські амбіції поки відкрито не заявляє.

А от чинного голову Полтавської обласної ради Олександра Біленького крісло Полтавського міського голови цікавить. Принаймні, про це він говорив майже рік тому полтавському виданню "ЗМІСТ". Можливо, ця посада – запасний варіант, якщо "не складеться" у раді обласній.

Ще одна кандидатура – народний депутат 7-го та 8-го скликань Юрій Бублик. Обирався до парламенту від ВО "Свобода", у 2015 році увійшов до складу парламентської фракції "Блок Петра Порошенка", а 2017-го її покинув. З огляду на те, що Бублик балотувався на посаду Полтавського міського голови у 2015 році, отримавши 14% голосів виборців, та на те, що до ВР України нинішнього скликання він не потрапив, його кандидатура здається цілком імовірною. Тим більше, подібний досвід Юрій Бублик має: з 2010-го по 2012 рік доволі успішно обіймав посаду Ковалівського сільського голови Полтавського району. Звісно, Полтава – не зовсім Ковалівка, але чимало полтавців ставлять у приклад міській владі саме це село.

А "Слуги" хто?

Наразі це інтрига. До липня минулого року полтавці би з упевненістю сказали: засновник і власник мережі "ЗМІСТ", співзасновник ГО "Полтавська платформа" Олексій Сердюков, якого низка ЗМІ називали головою полтавської організації "Слуги народу". Однак після ДТП за його участю, внаслідок якої загинула жінка та ще троє людей отримали серйозні травми, це навряд чи стане можливим. Утім, і сам Сердюков, і партія "Слуга народу" спростували його належність до цієї політичної сили, що, відповідно, унеможливлює і керівництво її осередком на Полтавщині. Втім, перший день свого візиту на Полтавщину Президент Володимир Зеленський завершив візитом саме до книгарні "ЗМІСТ".

Зі Facebook-сторінки "Слуга Народу – Команда Зеленського Полтава" можна зрозуміти, що голова Полтавського обласного штабу політичної партії "Слуга народу" – директор агентства з нерухомості "Приват Житло" Юрій Бражник. Щодо його мерських амбіцій Полтава не має наразі навіть чуток, натомість містяни обговорюють кандидатуру народного депутата, співзасновника ГО "Полтавська платформа" та "ЗМІСТ" Дмитра Нальотова.

Тим часом забезпечити перемогу на прийдешніх місцевих виборах у Полтавській області на з’їзді партії "Слуга народу" доручили керівникові ТОВ "Кривбас-Щебінь" та ПрАТ "Рижівський гранітний кар’єр" (юридична реєстрація цих підприємств – Горішні Плавні Полтавської області) Сергієві Корявченкову. Це начебто двоюрідний брат артиста студії "Квартал 95", а нині народного депутата від "Слуги народу" Юрія Корявченкова.

Якщо це правда, то з такою потужною підтримкою "парашутисти" у Полтаві не потрібні – на прохання Президента знайдуться представники бізнесу. Цікаво: їхньої згоди на участь у виборах за цих обставин питатимуть?