Корпорація Зе. Чому не призначають губернатора Сумщини

Фото: Facebook/Дмитро Живицький

На минулому тижні з'явилась інформація, що Кабінет міністрів України затвердив кандидатуру Дмитра Живицького на посаду голови Сумської ОДА. Цієї новини на Сумщині очікують вже не один місяць. Варто зазначити, що Живицький вже третій кандидат на посаду губернатора, затверджений Кабміном. Так депутата Конотопської міськради Інни Пащенко уряд підтримав ще в листопаді 2019 року, а 9 січня у Гончарука розглядали вже іншого кандидата - військового прокурора з Харківщини Романа Грищенка. Однак жоден з них так і не отримав крісло.

В той же час до призначення Дмитра Живицького в регіоні поставилися серйозно. Він має досить солідний бекграунд – з 2016 по 2019 рік був керівником апарату Сумської ОДА (фактично заступник), а з осені 2019 року - заступник міністра розвитку громад і територій. Крім того, Дмитро Олексійович вже давно має партнерські та дружні стосунки з прем'єр-міністром Гончаруком. Вони мали співпрацю в лавах партії "Сила людей". Втім після затвердження урядом його кандидатури мережею почали ширитися фото з підтримкою ним п'ятого президента Порошенка. І, чи то компромат спрацював, чи втрутилися сторонні сили, довгоочікуваного призначення поки так і не відбулося.

Тим часом місцеві еліти потроху вживаються у період безчасся і починають керуватись істиною, що немає нічого більш постійного, аніж тимчасове.

Для розуміння того, в яких парадигмах зараз живе місцевий політикум, варто знати, що всі функціонери попередніх виборчих кампаній Зеленського наразі з’являються в області несистемно та беззмістовно. Максимум на що вистачає їхнього впливу – це на дрібні кадрові призначення та несуттєві перерозподіли куцих бюджетних потоків. Провідником волі президента на рівні з тимчасово відсутнім губернатором могли би бути партійні боси. Але партійна вертикаль, як і владна досі не заповнені.

Це безвладдя має своє пояснення. Єдиний персонаж, який міг би в повній мірі вважати себе бенефіціаром перемоги Зеленського на Сумщині, наразі перебуває в опалі і навіть не відсвічує в обласному центрі. Йдеться про колишнього нардепа і колишнього першого заступника голови СБУ Владислава Бухарєва. Тут слід згадати, що донором для команди Зе на Сумщині була місцева "Батьківщина". Після перемоги Зеленського і під час висунення кандидатів у народні депутати саме лави партії Тимошенко ставали джерелом кадрового потенціала. Навіть здобув поширення жарт про те, що сумське червоне сердечко вже стало зеленим.

В той час в області всіма політичними процесами в якості "смотрящого" від Зеленського керував Владислав Бухарєв. Формально під час президентської кампанії він керував штабом Тимошенко на Сумщині. І йому в цьому плані була підпорядкована вся партійна вертикаль. Але в той же час, іншою рукою, Бухарєв вів кампанію Зеленського. І оскільки у його розпорядженні були переважно кадри з обойми Тимошенко, якими завідував в області мер Сум і голова обласної "Батьківщини" Олександр Лисенко, Бухарєв і не шукав когось на боці.

Так представником Зеленського на Сумщині, а потім і нардепом-списочником від "Слуги народу", став радник мера Лисенка і функціонер місцевої "Батьківщини" Михайло Ананченко. За деякими непідтвердженими даними певна відсутність досвіду у претендента компенсувалася наявністю родинних зв’язків з генералом. Формально представником партії "Слуга народу" Михайло Ананченко залишається й нині. В той же час, після катастрофічної втрати своїх позицій Владиславом Бухарєвим, якого восени минулого року феєрично звільнили з СБУ та взагалі з оточення президента, Ананченко залишається в партії в якості звичайної "зеленої кнопочки". І, хоч і шукає спроби довести керівництву свою організаційну повноцінність, навряд чи може претендувати на керівну роль в місцевій організації напередодні місцевих виборів.

В той же час лава запасних Зе-команди тут складається рівно з таких же випадкових людей. Серед нардепів-мажоритарників, що потрапили у Раду від Зе, немає скільки-небудь впливової фігури, яка могла б очолити обласну організацію і облаштувати її у місцевих органах влади після майбутніх місцевих виборів. І для партії Зеленського це насправді є великою проблемою. Адже залучити когось з авторитетних місцевих представників політичної еліти для ефективної побудови партійної структури – значить наразитись на ризик опустити місцевий рейтинг Зе.

В той же час в області існує ще два очевидних центри впливу. Це Андрій Деркач та Ігор Молоток. Лише їм двом вдалося здобути мандати нардепів, тоді як на всіх інших округах Сумщини перемогли висуванці "Слуги народу".

Андрій Деркач за часів Порошенка мав вплив на тодішнього губернатора Миколу Клочка і частину обласної ради, що дозволяло йому зберігати вплив і на область в цілому, і на його вотчину – північ Сумщини. Там йому навіть вдалося нейтралізувати політичну "зірку" - мера Глухова Мішеля Терещенка, який увірвався у місцеву політику на хвилі Майдану. Але швидко здувся, не витримавши суперництва з Деркачем та його ставлениками. Цілком логічно, що Андрій Деркач зацікавлений у тому, аби у керівництві області перебували його люди. Деякі спроби він навіть пробував здійснити. Але всі, хто від Деркача їздили на співбесіди на Банкову чомусь не впадали в око Зеленському.

Найбільш показовою в цьому плані була історія зі спробами просунути на посаду голови ОДА проректора місцевого держуніверситету Сергія Леонова. Він подав необхідну в таких випадках декларацію кандидата на посаду і його кандидатура навіть була погоджена в офісі президента, але в якийсь момент сплив прямий зв’язок Леонова з оточенням Деркача, з людьми якого, виявилося, у претендента були спільні корпоративні права. І призначення Леонова спустили на гальмах.

Нині Деркач глибоко занурений у геополітичну гру, яка розгорнулася на грунті майбутніх президентських виборів в США - Андрій Леонідович допомагає Руді Джуліані роздобути компромат на Байдена і активно бере участь у коаліції проти так званих "соросят" в Україні.

Інший нардеп, Ігор Молоток, хоч і виявляє менше амбіцій, але все одно намагається посилити свій вплив в області. Для цього він зробив доволі дивну інвестицію – спромігся всадити на місце голови обласної організації партії "Батьківщина" свою людину, витіснивши з посади Олександра Лисенка. Останній "заслужив" такий чендж з боку Юлії Тимошенко в першу чергу тим, що під час виборів перефарбувався у зелений колір. Тому зараз Лисенко перебуває у дещо підвішеному стані, під питанням залишається його підтримка партією на майбутніх виборах мера.

Натомість придбання партійної організації Молотком, який перед цим ще й увійшов на один з місцевих телеканалів, говорять про амбіції нардепа всерйоз позмагатись за обласну раду та деякі райони, де зосереджені його бізнес-інтереси. Скоріш за все, Молоток також має плани і щодо просування своєї людини у мерське крісло.

Певне прояснення щодо бачення владної вертикалі на Сумщині місцеві експерти пов’язують з призначенням нового керівника Офісу президента. Мовляв, він більше аніж його попередник цікавиться питаннями прикордонних областей і зможе нарешті вирішити питання з головою ОДА. А від цього вже "плясатиме" наступний розклад сил на Сумщині.

А поки що областю керує "випадкова" заступниця голови ОДА Ірина Купрейчик, яка дуже вдало вийшла з декретної відпустки в той момент, коли Зеленський став президентом і замість порошенківських губернаторів призначав виконувачів обов’язків. Так Купрейчик опинилась в потрібному місці в потрібний час і вже майже рік сидить в головному кріслі в області. Дехто, втім, пояснює таку вдачу лояльністю з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.