Без доріг, води та аптек: прифронтове село на Запоріжжі зустрічає четверту зиму війни
Не найближче до фронту – всього 10 км, але чи не найвіддаленіше від цивілізації. У селі Трудооленівка Комишуваської громади живуть 46 людей – місцевих та переселенців. Тут немає води, газу, аптек, транспорту та доріг
Про це пише "Справжнє", передає RegioNews.
Зима стає для селян справжнім випробуванням. Опалення пічне, дрова дорого закупити й привезти. Переважна більшість місцевих – люди похилого віку, серед них і переселенці.
"Нам доводилось минулого року на велосипеді їздити в посадку й звідти таскати дрова", – зізнається місцева жителька.
Переселенка з Вільнянщини Наталія приїхала до села з донькою та маленьким онуком. "Внуку рік і вісім місяців. У мене зараз ані роботи, ані паю, ані пенсії", – розповідає вона. Запорізькі волонтери привезли зимову допомогу – дві тонни пелетів для опалення щонайменше семи родин.
Волонтери визнають, що цього вистачить лише частково, але допомагає пережити зиму.
"Вивчаємо ситуацію на місцях, запитуємо, які сім’ї найбільше потребують допомоги", – пояснює волонтер Дмитро Матюхін.
Село Трудооленівка завжди було на "узбіччі цивілізації": тут немає доріг, громадського транспорту, магазину чи аптеки. Вода привозна, газу та водогону немає. Виїхати можна лише, орендуючи машину – це дорого.
"Живу тут 20 років і так і не бачила хорошої дороги", – каже місцева жителька Ірина.
Попри складнощі переселенці потроху обживаються: купують курчат-бройлерів, гусей, у деяких є корови, щоб виживати.
Трудооленівка також потерпає від ворожих обстрілів – переважно "шахедів".
"Найчастіше вибухи чутно вночі – аж хата двигтить. Ми нікуди не ховаємося – на бога надія", –розповідає Наталія.
Так село зустрічає четверту прифронтову зиму – із дровами від волонтерів та під звуки вибухів, намагаючись зберегти звичайне життя посеред війни.
Читайте також:
Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим
