У справі про розкрадання в "Енергоатомі" внесли 37 мільйонів застави за двох підозрюваних

Про це Суспільному повідомив адвокат Людмили Зоріної, передає RegioNews.

У справі про масштабні розкрадання в державній компанії "Енергоатом" двох підозрюваних звільнили з-під варти після внесення застав. За приватну підприємицю Лесю Устименко сплатили 25 мільйонів гривень, а за Людмилу Зоріну – 12 мільйонів.

Як уточнив адвокат Зоріної, необхідну суму внесла одна з компаній, назву якої не розголошують. Жінку мають звільнити із СІЗО завтра. Після виходу вона буде зобов’язана носити електронний браслет, здати закордонні паспорти та з’являтися на виклик слідчого або суду.

12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід для Зоріної – тримання під вартою строком на 60 днів із правом внесення застави у 12 мільйонів гривень. Такі ж рішення суд ухвалив і щодо інших учасників справи, яких слідство підозрює у причетності до масштабних фінансових зловживань у "Енергоатомі".

Зокрема, для Устименко встановили заставу у 25 мільйонів гривень, для виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії Дмитра Басова – 40 мільйонів, для виконавчого директора з безпеки Ігоря Фурсенка – 95 мільйонів. Найвищу заставу, 126 мільйонів гривень, призначили Ігорю Миронюку, відомому під псевдонімом "Рокет".

Слідство НАБУ та САП вважає, що фігуранти причетні до корупційної схеми, пов’язаної з розкраданням коштів державного підприємства "Енергоатом". Розслідування триває.

Розслідування НАБУ в "Енергоатомі": що відомо

НАБУ оприлюднило масштабне розслідування корупційної схеми в НАЕК "Енергоатом" під назвою "Мідас".

За даними слідства, фігуранти відмивали десятки мільйонів доларів, прикриваючись посадовцями та використовуючи адміністративний вплив у компанії.

Схема була доволі цинічною: приватні компанії, які бажали співпрацювати з "Енергоатомом", мусили платити 10-15% відкату. Учасники сам механізм називали "шлагбаум": або ділишся маржею, або залишаєшся за зачиненими дверима. Відмова від "шлагбауму" автоматично виключала підприємство зі списку постачальників.

Організатором схеми був Тимур Міндіч, співвласник "Кварталу-95" та близький друг президента Володимира Зеленського. У матеріалах НАБУ він фігурує під прізвиськом "Карлсон". За даними САП, Міндіч будував зв’язки з ексміністром енергетики Германом Галущенком та ексміністром оборони Рустемом Умеровим через особисті контакти з президентом.

Окрім того, колишній міністр енергетики Галущенко (у матеріалах НАБУ під прізвиськом "Професор" або "Гера") зберігає вплив на енергетичну галузь через чинну міністерку Світлану Гринчук та менеджерів, яких він розставив на ключові позиції перед звільненням у липні 2025 року.

Під час обшуків 10 листопада НАБУ затримало п'ять осіб, а підозру повідомлено сімом членам угруповання, серед яких колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом" та інші.

Міндіч встиг покинути країну за кілька годин до проведення слідчих дій.

Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію, заявивши, що всі, хто будував схеми в "Енергоатомі", повинні отримати чітку процесуальну відповідь.

У НАБУ повідомили, що зафіксувало участь чотирьох міністрів у розслідуванні справи "Енергоатому". Йдеться про посадовців різних періодів, а не всіх діючих одночасно. Окрім того, під час масштабної операції було вилучено понад 4 млн доларів за місцями обшуків.

11 листопада 2025 року, Кабінет міністрів України достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК "Енергоатом".

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для Ігоря Фурсенка та інших посадовців, підозрюваних у корупційних схемах із контрактами "Енергоатому".

Лесю Устименко взято під варту на 60 днів із можливістю внесення 25 млн грн застави за підозрою у масштабному розкраданні коштів підприємства.

Запобіжні заходи також застосовано до Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, виконавчого директора з безпеки НАЕК "Енергоатом".