UA | RU
10 вересня 2021, 10:51

Михайло Добкін: Виробничі потужності Харківського авіазаводу будуть збережені

Всі промислові майданчики в Харкові потрібно зберегти, оскільки їх можна використовувати для створення нових робочих місць, за рахунок яких буде збільшуватися бюджет міста

Про це в ефірі програми "Сьогодні Ввечері" заявив лідер ГО "Наш Дім – Харків", харківський міський голова у 2006-2010 роках Михайло Добкін.

За його словами, промисловість – це те, що вимагає особливого підходу уряду, а головне в цій справі – захист українського виробника від зовнішніх конкурентів, шляхом введення митних зборів і так далі.

Також лідер ГО "Наш Дім – Харків " додав, що для того, щоб бути конкурентним з тим же Китаєм і Туреччиною потрібно дати українським підприємцям можливість завозити без божевільних митних зборів нове обладнання, щоб виробляти якісний продукт.

На думку Михайла Добкіна, зараз все робиться в такому ключі, щоб знайти яке-небудь підприємство і згорнути на ньому виробництво. "Візьмемо Харківський авіаційний завод - легенду радянської промисловості. На ньому випускали літаки ТУ-134, на яких возили пасажирів у всьому СРСР. Сьогодні це підприємство хочуть "згорнути", а територію продати, оскільки вона знаходиться в центрі Харкова. Земля там коштує дуже дорого, і вона може бути віддана для будівництва якихось житлових комплексів. Там шикарні комунікації та під'їзди будь-якого транспорту. Це все потрібно зберегти", - сказав Михайло Добкін.

Політик також висловив упевненість, що після виборів він забере на баланс міста всі промислові площі, які є. Причому, робота в цьому напрямку вже ведеться. "Ми не будемо продавати інвесторам ці площі, а будемо віддавати під гарантію створення нових робочих місць із середньогалузевою зарплатою", – розповів Михайло Добкін.

Крім того, він пояснив, що для того, щоб побудувати такий промисловий майданчик, як є на тому ж Харківському авіазаводі, потрібно побудувати будівлю, підвести мережі, набрати енергетичну потужність, продумати логістику доставки людей на роботу і з роботи. "А ми даємо все готове. За це хочемо отримати максимальну кількість робочих місць із середньогалузевою зарплатою. І повинна бути обов'язкова гарантія від бізнесмена щодо того, про що ми домовилися. Якщо бізнесмен це не виконає, його чекають штрафні санкції, а тому грошима поповниться міський бюджет", – вважає лідер ГО "Наш Дім – Харків".

Підсумовуючи, Михайло Добкін нагадав, що бюджет Харкова в 2021 році становить 15,6 млрд гривень і майже половина з цієї суми – податок на прибуток. "Чому я кажу, що потрібно залишити виробничі потужності? Тому що нові робочі місця – це збільшення дохідної частини нашого бюджету, який майже повністю залишається у нас, в місті", - резюмував Михайло Добкін.

Нагадаємо, раніше Михайло Добкін на зустрічі з харків'янами заявив, що в місті дуже багато проблем і для їх вирішення в Харкові повинен бути господар. Також він вважає, що для того, щоб Харків функціонував у потрібному напрямку, варто звертати увагу на сфери життєдіяльності міста, а не займатися лише реконструкцією зоопарку.

gnews gnews Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим Підписатись
19 жовтня 2026
Обухівська схема на пільгах або Як обікрасти громаду на 180 мільйонів
На Київщині розгортається гучний земельний скандал. Обухівська міська рада віддала у приватну власність 58 га комунальної землі за сміхотворною ціною, яка викликала обурення громадськості та справедли...
12 жовтня 2026
Кілька днів обстрілів "поклали" Київ: до якої зими готуватися українцям
Багатогодинна відсутність електроенергії, тимчасове припинення подачі води в тисячі будинків і непрацююче метро. Ще до настання холодів найбільш підготовлене до опалювального сезону місто України пере...
05 жовтня 2026
Замість підтримки – суди і хамство: як складається доля "героїв тилу"
З початку повномасштабної війни 1 177 українських робітників загинули через обстріли і 4 422 отримали травми. Багатьом з тих, хто вижив, згодом довелося боротися за соціальну допомогу, на яку люди маю...
01 жовтня 2026
Відновити не можна закрити: як за умов війни виживають знищені підприємства
Першими постраждали аграрії, далі пішли АЗС та логістичні центри, Дата-групи й інтернет-провайдери, а також виробники ліків, текстилю, постачальники спортивного інвентарю