Тимошенко Юлія

Народилася 27 листопада 1960 р. у тоді ще м. Дніпропетровськ (тепер м. Дніпро)  –  українська державна та політична діячка, підприємниця. Народний депутат України з 1997 року.

Профіль у Facebook

Освіта

1978 р. –  вступила на факультет автоматики-телемеханіки Дніпропетровського гірничого інституту.

1981  – 1984 рр. – перевелася  на економічний факультет ДНУ. Закінчила його з червоним дипломом, отримавши кваліфікацію "інженер-економіст".

1999 р. – захистила дисертацію, ставши кандидатом економічних наук. В арсеналі Тимошенко більше 50 наукових робіт.

Кар’єра і бізнес

1984 – 1988 рр. – за розподілом працювала на Дніпровському машинобудівному заводі (ДМЗ, ДніпроМаш), на посаді інженера-економіста.

1988 р. – разом з чоловіком – Олександром Тимошенком, відкрила пункт відеопрокату. Вважається, що істотну допомогу у цій справі надав свекор Геннадій Тимошенко, який наприкінці 1980-х керував мережею обласного кінопрокату.

1989 р. – комерційний директор молодіжного центру "Термінал". Первинний капітал, зароблений у "Терміналі", дозволив створити ще один бізнес — торгівлею нафтопродуктами через Російську товарно-сировинну біржу (РТСБ).

1991 р. – комерційний, а згодом генеральний директор СП Корпорація "Український бензин" (СП КУБ).

1992 – 1994 рр. – КУБ стає монополістом у постачанні нафтопродуктів для сільського господарства Дніпропетровської області. Одночасно чоловік Тимошенко створив міжнародну компанію "Сіаль", яка займалась розробкою родовища червоного граніту. Оборот цієї компанії становив $ 84 млн на рік.

1995 р. – КУБ була перереєстрована в промислово-фінансову корпорацію "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ).

1995 – 1996 рр. –  президент корпорації ЄЕСУ, яка досягла річного обсягу продажів у $ 11 млрд і мала монополію на торгівлю російським природним газом в Україні.

Політичний бекграунд

1997–1998 рр. – народний депутат України у ВР 2-го скликання. Балотувалася по Бобринецькому виборчому округу № 229 Кіровоградської області. На момент обрання народним депутатом була безпартійною. Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.

1997–1999 рр. – перший заступник голови партії "Громада" Павла Лазаренка.

1998–2000 рр. – народний депутат України у ВР 3-го скликання від ВО "Громада", виборчий округ № 99 Кіровоградської області. Голова Бюджетного комітету ВРУ. На цій посаді ініціює бюджетну реформу, розробляє перший Бюджетний кодекс України, прийнятий у 2001, проєкти Податкового і Соціального кодексів і пенсійної реформи, соціальні програми.

1999 р. – Юлія Тимошенко організувала депутатську фракцію "Батьківщина" у ВРУ. 18 грудня того ж року на другому з'їзді була обрана головою партії.

1999 – 2001 рр. – віце -прем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка.

2000 р. - заарештовують її чоловіка Олександра, як керівника ЄЕСУ, а в січні 2001-го його звинувачують в контрабанді і службовій підробці.

2001 р. – Указом Президента Кучми була відправлена у відставку через відкриття Генпрокуратурою двох кримінальних справ щодо неї як колишнього президента корпорації "Єдині енергетичні системи України". Її заарештовують, звинувачуючи в контрабанді російського газу в Україну і несплаті податків під час перебування на посаді. У СІЗО вона провела 42 доби, але була звільнена, а звинувачення проти неї зняті.

2001 р. – створює громадське об'єднання Форум національного порятунку, мета якого повалити режим Леоніда Кучми.

2002 р. – на чолі створеного "Блоку Юлії Тимошенко" (БЮТ) проходить у ВР 4-го скликання. В кінці цього ж року стає лідером акції "Україна без Кучми".

2003 р. – суд знімає всі звинувачення з Тимошенко та її чоловіка.

2004 р. – під час "помаранчевої революції" стає одним з лідерів Майдану, відмовившись балотуватися на президентський пост на користь Ющенка.

2005 р. – стає першою жінкою прем'єр-міністром в Україні. Однак, залишає пост через сім місяців у зв'язку з "конфліктами всередині виконавчої гілки влади". Цього року американський журнал Forbes ставить Тимошенко на третє місце в рейтингу 100 найвпливовіших жінок планети, а Економічний форум в Криниці Гурській визнає її "Людиною року Центрально-Східної Європи".

2006 р. – вчетверте стає народним депутатом. У ВРУ 5-го скликання БЮТ отримав 129 мандатів. В тому ж році Тимошенко відмовилася підписати запропонований президентом Ющенко Універсал національної єдності (який підписали всі інші парламентські партії), назвавши його "прикриттям для зради" і заявила про перехід в опозицію.

2007 р. – підтримала ініціативу Ющенка щодо розпуску Ради. У цьому ж році на дострокових виборах БЮТ отримав 156 мандатів і уклав угоду про створення демократичної коаліції з блоком "Наша Україна". Тимошенко з другого голосування знову стала прем'єр-міністром.

2008 – 2009 рр. – "газовий скандал" з Росією. Тимошенко підписала з Володимиром Путіним так звані "харківські угоди" - газові контракти, за які її постійно критикує нинішня влада.

2010 р. – брала участь в президентських виборах, однак поступилася Віктору Януковичу 3% голосів. Створена після цього у ВР нова коаліція позбавила Тимошенко посади прем'єр-міністра.

2010 р. – ГПУ порушила ряд справ проти Тимошенко, найвідоміші з них: по Кіотським грошам; по автомобілям для сільської медицини та по "газовій угоді з Росією".

5 серпня 2011 р. – Тимошенко заарештували в залі суду. У жовтні того ж року її засудили на 7 років позбавлення волі з відшкодуванням збитків за "газові контракти". Відбувати покарання екс-прем'єрку відправили в Качанівську виправну колонію в Харкові.

2013 р. –  Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав арешт Тимошенко незаконним.

2014 р. – постановою Верховної Ради була декриміналізована стаття, за якою засуджено Тимошенко. В той же день вона вийшла на волю і прилетіла з Харкова до Києва, де виступила на Майдані. Зі звільненням Юлію Тимошенко привітали уряд і державні лідери США, Канади, Німеччини, Угорщини, Литви, провідні політики Європейського Союзу та американські сенатори.

2014 р. – на прес-конференції в Києві Юлія Тимошенко оголосила, що має намір боротися за крісло президента України на виборах. За підсумками виборів Порошенко переміг в першому турі, Юлія Тимошенко зайняла друге місце. Після виборів Тимошенко приступила до реформування партії "Батьківщина".

2014 р. - за результатами позачергових виборів до Верховної Ради очолювана Юлією Тимошенко партія "Батьківщина" потрапила в український парламент, показавши результат 5,68%.

2015 р. – Європейський суд з прав людини опублікував рішення по другій скарзі Юлії Тимошенко і підтвердив порушення статей 18 (межі використання обмежень щодо прав, політична мотивація кримінальної справи), стаття 3 (заборона тортур), стаття 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя ), стаття 10 (свобода вираження думки) в поєднанні зі статтею 18 Європейської конвенції про права людини. Таким чином, ЄСПЛ визнав політичні переслідування і тортури і поставив остаточну крапку у всіх кримінальних справах, порушених проти Юлії Тимошенко.

2015 р. - відбулося зближення партії "Батьківщини" Тимошенко і партії "Свобода": політичні сили підписали угоду, що передбачає найширше співробітництво, взаємну підтримку на місцевих виборах і консолідацію в місцевих радах.

2019 р. – Юлія Тимошенко знову висунула свою кандидатуру на виборах президента України і знову програла. Вона набрала 13,40% голосів виборців і посіла третє місце  після Володимира Зеленського і Петра Порошенка.

2019 р. –  на позачергових парламентських виборах партія "Батьківщина", очолювана  Юлією Тимошенко, набрала 8,18% голосів виборців і потрапила до Верховної Ради України.  Тимошенко обрали головою фракції цієї політсили. Також Тимошенко є членом комітету ВР 9-го скликання з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Сім'я

Дитинство і юність Тимошенко пройшли в місті Дніпропетровськ, тепер - Дніпро. Дівоче прізвище Юлії Володимирівни - Григян. Правда, випускницею школи вона стала, як Телегіна, тому що вирішила раптом взяти прізвище матері.

1979 р. – будучи студенткою, вийшла заміж. Чоловік: Олександр Геннадійович Тимошенко. Під час "газового скандалу" чоловік Тимошенко теж потрапив під кримінальне переслідування. В результаті просив політичного притулку в Чехії.

Діти: дочка Євгенія (1980 р.н.) Навчалася в лондонській школі, сьогодні - власниця ряду компаній.

 У Юлії Володимирівни наразі троє онуків – Єва, Давид і Адам.

Декларація

Згідно із даними декларації за 2019 рік, яку Юлія Тимошенко подала 29 травня 2020 року, у неї немає у власності ані об'єктів нерухомості, ані автомобілів. Разом із чоловіком вона мешкає в орендованому будинку загальною площею 588 м2, що розташований у смт. Козин під Києвом.

Усі три авто родини – "Toyota LC 200" 2018 року випуску, "Audi A8" 2016 року випуску та раритетний "ГАЗ 14 Чайка" 1983 року випуску – записані на її чоловіка Олександра Тимошенка. Натомість, із іншого цінного рухомого майна Юлія Володимирівна задекларувала аж вісім ювелірних виробів – це сережки, кільця і намиста з перлинами та коштовним камінням від "Cartier", "Chanel" та інших торгових марок.

У 2019 році Юлія Тимошенко отримала 618 тис. 267 грн заробітної плати за основним місцем роботи у Верховній Раді, 461 тис. 40 грн на виконання депутатських повноважень та 76 тис.143 грн у якості процентів по банківському рахунку. А ось сумарний дохід її чоловіка за 2019 рік склав майже 7 млн 200 тис грн, переважну більшість цих коштів він заробив завдяки підприємницькій діяльності.  На банківських рахунках Юлія Тимошенко зберігає 729 тис. 544 грн, Олександр Тимошенко – 231тис. 435 грн, $20 130 та 116 тис. 803 чеських крон.  Готівкою родина має 830 тис. грн, 175 тис 890 євро та $420 800. Також Юлії Володимирівні мають перерахувати $5 млн 491 тис 489 – як зазначено у декларації, "у вигляді компенсації шкоди, заподіяної політичними репресіями 2011-2014 років, яка отримана в США на стадії досудового врегулювання".

Скандали

1995 р. – Юлія Тимошенко була затримана в аеропорту Запоріжжя при спробі вивезення валюти на загальну суму біля 26 тисяч доларів при тодішньому ліміті на вивезення валюти — 500 доларів.  В результаті проти подружжя Тимошенків було порушено кримінальні справи за ст. 17 і 70 Кримінального кодексу України ("контрабанда валюти"). У 2002 р. – Києво-Святошинський місцевий суд Київської області ці постанови скасував.

З особистістю Юлії Володимирівни пов'язана ціла низка скандалів. Вона наполегливо рухалася до вершини влади. Продовжує проявляти завзятість і зараз. Ще в 2014 р російські ЗМІ опублікували нібито підслухану телефонну розмову, вірніше, її фрагмент між двома людьми, ідентифікованими як Нестор Шуфрич і Юлія Тимошенко.

У цій розмові екс-прем'єр-міністр нецензурними словами заявляла колишньому регіоналу, що потрібно зі зброєю в руках йти проти "кацапів чортових разом з їх керівником. Висловлювання Нестора Шуфрича з приводу подій в Криму, які розгорталися на той момент, були категоричні - йти разом з сином і зброєю в руках захищати батьківщину.

Подальша заява "леді ​​з косою" стосувалося того, що в разі керівництва нею всіма процесами, Росія не отримала б Крим. Насправді розмова з Нестором Шуфричем була. Але  носила дещо інший характер. І в ній не було цензурщіни. Як стверджує сама Юлія Тимошенко, розмову змонтували. Про те, що їх діалог - підробка, заявляв і екс-регіонал.

За останні декілька роки Юлії Володимирівні неодноразово довелося зустрічатися з виборцями. Її виступи відбувалися в Одесі, Києві та ін. містах країни. Незважаючи на її досить високий рейтинг, в соцмережах досить багато фотожаб, є карикатури і всілякі пости, що висміюють її.