Плани Віткоффа і парламентська криза. Прості пояснення

1. Позиції України та Росії щодо мирного плану залишаються незмінними. А відтак, в цьому питанні ніяких змін нема і не передбачається. Війна поки продовжується. Вірогідність перемирʼя до Нового року можлива лише на умовах здачі Донбасу, який є ключовою точкою для початку переговорів РФ.

2. Повернення Зеленського в Україну навряд чи кардинально змінить внутрішню ситуацію. НАБУ та САП будуть планомірно розширяти коло підозрюваних. А частина підозрюваних, попри те, що за них блискавично вводяться застави, підуть на угоду зі слідством.

3. Питання створення і розвалу коаліцій в Україні ніколи не мало ідеологічного характеру. Воно завжди залежало від двох речей: фінансових преференцій для бенефіціарів груп та фракцій та від гарантій недоторканності чи від сподівань розторговути лояльність на недоторканність. Отож, відповідь на ці питання (перш за все питання недоторканності) буде визначальним для того, як буде розвиватися ситуація в Раді.

4. Нинішня історія з черговим планом Віткоффа частково повертає нас в Анкорідж і показує, що США самостійно не мають впливу на Росію. Я говорив і продовжу говорити: тільки тиск Китаю може змінити кардинально цю ситуацію. Але, звичайно, на відміну від Аляски, ми частково втратили головний козир: "ореол мученика", який захищає демократію.

5. Попри все це головною нашою проблемою є гроші. Рішення по російським активом прийматиметься не раніше 18.12.25 і мій прогноз не оптимістичний. З 1.03.26 у нас грошей просто нема. І, схоже, нас можуть поставити у вилку або погано, або дуже погано. Простіше кажучи, все що ми бачимо зараз – розвідка боєм. Але нам потрібно розуміти, що вийти із цієї проблеми без складних і болючих рішень нереалістично.