Чому "мирні плани" приречені: позиція Путіна не змінюється роками

Перша була присвячена так званим "стамбульським угодам", де, на думку Путіна, йому хтось щось обіцяв, у тому числі скорочення армії до 250 тис. (росіяни наполягали на 85 тис.) і контроль над українським важким озброєнням тощо. Ну, й інші фантазії Кремля.

Друга була присвячена "умовам припинення вогню". Це "вихід України з чотирьох областей" та "відмова від НАТО". Ані він, ані його чинуші не відходять від цієї позиції і не відійдуть – цар не може давати слабину.

На мою думку, вся ця історія з "мирними планами" розпочалася зі спроби частини американського істеблішменту врятувати Росію, як вони бадьоро робили останні 150 років, бо вони бачать, що не можуть вирішити одночасно два завдання:

1. Захистити інтереси США так, як це розуміє Трамп (взяти під контроль світовий ринок нафти).
2. Врятувати Росію.

Бо "взяти під контроль" – це означає, що у тому числі Росії на основних ринках збуту, наприклад у Європі, не буде приблизно ніколи. А це фактична смерть держави, бо вона на цьому трималася з 60-х років минулого століття.

Ініціатором всієї цієї історії був тандем Віткоф і Дмітрієв, які могли сказати Трампу, що все "порішали" (як і навесні минулого року), і він міг хитнути головою й дати відмашку спробувати. А раптом вийде? На таку версію наштовхує той факт, що "план" з’явився повз Держдеп і те, як технічно грамотно Рубіо топить цю історію через "зливи" конгресменам, що це "не американський план". Та й робить він це якось без натхнення. Тим більше це викликає опір європейців не через любов до України, а тому що страшно.

Головною метою цього "плану" було у короткостроковій перспективі припинити удари по російській енергетиці, які лише нарощуються, і вкинути в українське суспільство побільше "зради" навколо віртуального обговорення питань (кількість армії, "вихід з Донбасу", ідеологічні питання), бо по суті "мирний план" – це полегшений варіант вимог Путіна. Як тільки почнеш погоджуватися на менше, одразу з’явиться Путін і скаже, що він нічого не знає, і буде вимагати все, щоб ще більше дестабілізувати.

Наше головне завдання, як було, так і залишається незмінним – масштабувати виробництво зброї та нарощувати удари по російській енергетиці. Ще невідомо, як вони цю зиму переживуть. Сніжок там уже пішов. А там і "плани" можуть бути зовсім інші. Наша зброя робить нас суб’єктними. Ну, в публічній площині звісно "домовлятися обговорювати різні плани". Це все рівно не має ніякого сенсу поки Путін у Кремлі.

На картинці скрін з пресконференції Путіна. "Додаток до Стабульских угод". Це для нього база для перемовин.