Удари по НПЗ: баланс між військовим успіхом та політичними ризиками

Ціни на дизель стали важливим чинником передвиборчої кампанії у США. Але її логіка вимагає передусім продемонструвати рішучість у боротьбі з високими цінами. Реальний результат може прийти пізніше — головне, щоб виборець почув обіцянку і побачив дію.

Припинення українських ударів саме собою не відновить роботу пошкоджених російських заводів. Потрібні ремонти, обладнання, час — тижні, а в окремих випадках і місяці. Звичайно, ринок реагує й на очікування. Проте між політичною заявою та додатковими обсягами дизелю на американських заправках є велика відстань.

Переконаний, організатори американської передвиборчої кампанії це розуміють. Однак публічна суперечка з українським керівництвом також може бути для них способом продемонструвати виборцям боротьбу за дешевше пальне. Наші заяви у Вашингтоні можуть трактувати як втручання в передвиборчу кампанію. І відповідати на них цілком реальними рішеннями, від яких залежить наша обороноздатність.

Водночас логіка українських ударів по НПЗ має переконливе обґрунтування.

За оцінкою The Insider, кожне успішне влучання в російський нафтопереробний завод обходиться Росії в середньому приблизно у 23 мільярди рублів. Вартість дронів, якими завдають таких ударів, незрівнянно менша. Причому для значних збитків не потрібно знищувати цілий завод: пошкодження критичного обладнання означає дорогий ремонт, простій виробництва і втрату доходів. У довгостроковій перспективі це послаблює економіку, яка фінансує війну проти нас.

Є й інформаційний ефект. Ця війна відбувається також у свідомості людей. Палаючий НПЗ — видимий доказ того, що війна повертається до держави, яка її розпочала. Масштабну пожежу неможливо приховати, її кадри поширюються телебаченням і соціальними мережами. Їх бачать росіяни, українці та наші союзники. Вони руйнують уявлення про безкарність Росії й демонструють можливості української зброї.

Отже, за співвідношенням вартості атаки, економічних збитків та інформаційного ефекту удари по НПЗ є одним із найдієвіших доступних нам інструментів. Відкидати їхню доцільність було б неправильно.

Але питання пріоритетів залишається.

У Росії є підприємства, які виробляють комплектуючі до ракет, військові аеродроми, місця підготовки й запуску дронів, що щоночі атакують українські міста. Є й інфраструктура, важлива для функціонування російської економіки та системи управління. The Insider окремо звертає увагу на наслідки ударів по трьох датацентрах "Яндекса": до витрат на відновлення додаються втрати користувачів, які залишилися без доступу до сервісів.

Нещодавній удар "Нептунами" по аеродрому Борисоглєбськ, де, за повідомленням українських військових, уражено шість Су-34М, також показує можливості наших Збройних сил і виробників зброї. Водночас ракет у нас менше, ніж дронів, вони дорожчі, а різні цілі потребують різних засобів ураження. Тому стверджувати, що будь-який удар по НПЗ можна легко замінити ударом по військовому аеродрому, було б спрощенням.

І все ж: чи можемо ми на кілька тижнів, що залишилися до американських виборів, змінити пріоритети без істотної втрати військового результату? Чи наслідки такої паузи будуть для нас гіршими за ризики конфлікту з адміністрацією США?

Особливо коли йдеться про розвідувальну інформацію та доступ до супутникових сервісів Starlink і Starshield, від яких залежать бойові операції та життя наших військових. Повідомлення про обмеження цих можливостей уже з’явилися.

Відповідальність за війну і знищення української енергетики лежить на Росії. Україна має право захищатися. Американська передвиборча кампанія не може бути виправданням для тиску на країну, яка бореться проти агресії.

Проте наше керівництво зобов’язане враховувати навіть несправедливі обставини, якщо вони впливають на здатність країни воювати.

Залишається сподіватися, що за рішенням продовжити удари по російських НПЗ стоїть стратегія, яка справді виправдовує ці ризики. Що ми розуміємо, якого результату прагнемо, якою може бути ціна і як діятимемо, якщо американська адміністрація піде на подальші обмеження підтримки.

Співвідношення ціни дрона і збитків російського заводу — сильний аргумент. Але державний розрахунок має враховувати також ціну можливих наслідків для нашої оборони. Остаточний критерій — наскільки ухвалене рішення посилює Україну та її здатність захищати людей.