Китай нападе на Росію: деміфологізація уявлень про Піднебесну

Міф номер один. Китай нападе на Росію, бо китайці мріють жити у Сибіру.

Спойлер: не мріють, що населення північної китайської провінції Хейлуцзян на кордоні з РФ останнім часом скорочується. Для китайця феншуйно житиме на півдні Китаю.

А ресурси Сибіру Китай зараз може купити за фіатний юань, тобто за валюту, яку сам і друкує.

Завдяки санкціям Заходу щодо РФ, Китай увійшов найвищу геополітичну "Лігу Плюща", приналежність до якої визначається правом на купівлю реальних матеріальних ресурсів за фіатну національну валюту.

Міф номер два. У Китаї нема де жити численному населенню.

Насправді у Китаю величезна територія і значна частина її не заселена внаслідок складних природних умов (але там не гірше, ніж на полюсі холоду в Якутії).

За раціональним та оптимальним використанням територій, Китай - світовий лідер.

Міф номер три – Китаю загрожує перенаселення.

Насправді ні: населення Китаю скорочується і старіє, і це стає демографічною проблемою.

Міф номер чотири. У Китаї досі обмежують народжуваність.

Ні. Принцип "одна сім'я - одна дитина", давно скасовано. Зараз у Китаї, навпаки, всіляко стимулюють народжуваність.

Міф номер п'ять – Китай повністю залежить від експорту.

Перебільшення. Китаю становить до 20 трлн дол, а зовнішній торговий оборот - до 6 трлн дол.

Для розуміння, в Україні до війни було понад 55%.

Тобто, навіть вбивши всю китайську торгівлю, Китаю зроблять боляче, але повного краху не буде.

І останній на сьогодні міф – заточеність китайської економіки на зовнішньому інвестиційному факторі зростання.

Я вже кілька років пишу про те, що Китай розгортає свою експортно-орієнтовану модель з акцентом на інвестиційне зростання у бік внутрішнього споживання.

Середній клас у розмірі 400 млн чоловік і більше 1 млрд активних споживачів, більш ніж достатньо для зміщення драйвера зростання з експорту на внутрішній попит.

Про це говорять і рішення з'їздів КПК, про це можна прочитати в моїх статтях.

Хоча сама структурна перебудова китайської економіки буде довгою та болісною, із уповільненням темпів економічного зростання з 5%+ до 3-5% на рік.

І мої слова нещодавно підтвердив керівник Народного банку Китаю Пань Гуншен на Азіатському фінансовому форумі у Гонконгу:

"Пріоритет макроекономічної політики має зміститися з просування зростання інвестицій, як було в минулому, на споживання разом з інвестиціями".

Для цього Китай створить стимули для зростання доходів населення у вигляді пенсійних програм та соціальних виплат.

У цьому контексті ключовою проблемою зростання керівник китайського центробанку назвав: "незадовільний внутрішній попит і, особливо, споживчий попит".