Новий президент США: нові шанси на мир в Україні чи нові ілюзії?

Під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп говорив, що зупинить війну в Україні протягом 24 годин після вступу на посаду президента. На початку року він заявив, що для припинення бойових дій між Росією та Україною йому треба шість місяців. Обидві заяви однаково відірвані від реальності, оскільки говорити про терміни – навіть приблизні – неможливо без розуміння того, в який саме спосіб планується досягти мети, і наскільки обраний підхід придатний до вирішення конкретної проблеми. Наразі ж важко бути впевненим, що Трамп і його оточення достатньо добре розуміють природу російсько-українського протистояння. А отже, всі раніше задекларовані представниками нової американської адміністрації варіанти припинення війни в Україні можуть суттєво змінитися. І неможливо передбачити, наскільки нові варіанти враховуватимуть інтереси України.

Майкл Волтц, який вже найближчим часом може бути призначений радником президента США з питань національної безпеки, в одному з недавніх інтерв’ю визнав, що як такого плану завершення війни в Україні в Дональда Трампа немає. Але є уявлення, які три умови треба обов’язково виконати, щоб розпочати мирний процес: по-перше, необхідно визначити, хто з боку України й Росії має сісти за стіл переговорів; по-друге, як переконати цих людей розпочати переговори; по-третє, якими можуть бути рамки мирної угоди.

Як можуть виглядати рамки мирної угоди – можна судити із слів нового державного секретаря США Марко Рубіо. Він заявив, що конфліктах, подібних до нинішнього російсько-українського, коли жодна зі сторін не має переконливої переваги, щоб досягти своїх максимальних цілей, піти на поступки доведеться обом сторонам. Про які саме поступки з боку України може йтися – Рубіо не сказав, обмежившись фразою, що визначати, від чого відмовитись, Росії та Україні доведеться самим.

Щодо другої умови, то тут вже сам Дональд Трамп зробив серію заяв. Зокрема, він вважає, що Володимир Зеленський налаштований на угоду про завершення війни. А з Путіним Трамп найближчим часом планує телефонну розмову. Можливо також і особисто зустрітися, після чого зможе назвати можливі терміни припинення конфлікту. За його словами, якщо Путін не виявить готовності укласти мир, то в Росії будуть великі проблеми. У будь-якому випадку, запроваджені проти Росії санкції залишаться в силі доки війна триває. Про можливість посилення санкційного тиску Трамп не сказав нічого, але це не означає, що такий варіант повністю виключений. У Сполучених Штатів є можливість впливати на світові ціни на нафту та ті ж Індію та Китай, які досі охоче купують нафту в росіян і, фактично, лишились єдиними у світі, хто тримає російську економіку на плаву. Але саме зараз про це не йдеться. В уяві Дональда Трампа він зможе спокусити Москву до миру якраз перспективами скасування санкцій.

І найважча – перша умова. Очевидно, що, коли йдеться про конкретні персоналії з боку України та Росії, які б могли сісти за стіл переговорів, то це точно не перші особи – і Зеленський, і Путін неодноразово категорично заперечили можливість зустрічі. І ані в Києві, ані у Москві ніколи жодного слова не прозвучало щодо можливих кандидатів у переговорники.

Але навіть рамкова конструкція озвучена Майклом Волтцом виглядає надто гіпотетичною. Насамперед тому що позиції України і Росії стосовно умов мирної угоди діаметрально протилежні і не мають жодної спільної точки дотику. У Москві не відреагували навіть на запропонований командою Трампа варіант із територіальними поступками України і відкладанням на невизначений термін її планів на вступ в НАТО. Хоча прийняти такі умови нинішньому українському керівництву – це не просто надскладний компроміс, а реальна перспектива піти у політичне небуття. Крім того, незрозуміло, де в цьому варіанті йдеться про поступки з боку Москви?

Із впевненістю можна лише сказати, що Вашингтон може тиснути не тільки на Москву, але й на Київ. І дотиснути Київ – об’єктивно легше, оскільки Київ абсолютно залежний від американської підтримки. Представник Трампа Кіт Келлог, відвідавши наприкінці минулого року українську столицю, сказав просто – якщо Україна не піде на поступки, США припинять постачання їй зброї, а якщо Росія не піде на поступки – постачання зброї Україні збільшиться.

Але, примусивши Київ до невигідного компромісу, нова адміністрація США, по суті, закріпить територіальні надбання росіян. А, за відсутності міжнародних гарантій безпеки Україні та зі скасуванням санкцій проти Росії в обмін на мирну угоду, мир перетвориться на тимчасове перемир'я, яке дасть Москві час і ресурси для відновлення військової потужності із перспективою нової агресії проти України. З такими результатами це буде повна дипломатична поразка офіційного Вашингтона, яка вдарить по репутації США більш болюче, ніж виведення президентом Байденом американських військ із Афганістану.

Чи розуміють це Дональд Трамп та його адміністрація? Якщо зараз ні, то зрозуміють дуже скоро. І з дуже великою вірогідністю вже запланована телефонна розмова 47-го президента США із Путіним вплине на те, як у Вашингтоні бачитимуть спосіб припинення війни в Україні.