UA | RU
05 вересня 2024, 09:40

Путін демонстративно зневажає міжнародне правосуддя, але Україна отримала серйозний інструмент, щоб притягнути Росію до відповідальності

Володимир Путін вчергове показав, у що він ставить сучасну міжнародну систему – цього разу такий її важливий елемент як Міжнародний кримінальний суд. Візит російського диктатора до Монголії мав би закінчитися його арештом за ордером МКС. Путін, натомість, насолодився монгольською гостинністю і – головне – тим, що знову показав світові, що може дозволити собі робити все, що заманеться. Україна нещодавно ратифікувала Римський статут, який регламентує роботу МКС. В контексті монгольського вояжу Путіна постає логічне питання – а наскільки Міжнародний кримінальний суд буде ефективним у переслідуванні російських воєнних злочинців і що дасть Україні ратифікація Римського статуту?
Володимир Путін вчергове показав, у що він ставить сучасну міжнародну систему – цього разу такий її важливий елемент як Міжнародний кримінальний суд. Візит російського диктатора до Монголії мав би закінчитися його арештом за ордером МКС. Путін, натомість, насолодився монгольською гостинністю і – головне – тим, що знову показав світові, що може дозволити собі робити все, що заманеться. Україна нещодавно ратифікувала Римський статут, який регламентує роботу МКС. В контексті монгольського вояжу Путіна постає логічне питання – а наскільки Міжнародний кримінальний суд буде ефективним у переслідуванні російських воєнних злочинців і що дасть Україні ратифікація Римського статуту?

Насамперед, варто зазначити, що правила Міжнародного кримінального суду передбачають для держав-учасниць можливість не виконувати вимоги ордеру на арешт обвинувачених у воєнних злочинах і злочинах проти людяності. Наприклад, якщо арешту заважають умови міждержавних договорів та інші обставини дипломатичного чи політичного характеру. У Монголії таких обставин предостатньо.

Об’єктивно: по-перше, ця країна надзвичайно залежна від постачань російських енергоносіїв та іншої сировини. 95% нафтопродуктів, які споживає Монголія – російського походження, і це, до того ж, третина усього, що ця країна імпортує. По-друге, географічно Монголія затиснута між Росією та її союзником Китаєм. Навіть якби монголи Путіна заарештували – вивезти його було б вкрай проблематично. Суб’єктивний фактор: хоч Монголія і є демократичною державою, зараз влада в ній належить Монгольській народній партії, яка є прямим нащадком керівної партії ще комуністичних часів – з відповідними симпатіями до Москви. Тобто, для Путіна це була гарантовано безпечна поїздка.

З точки зору Римського статуту – невиконання Монголією ордеру на арешт Путіна є відмовою від співпраці, до якої статут зобов’язує країни, які його ратифікували. Цей факт далі вивчатиме Асамблея країн-учасниць МКС, зважуючи всі обставини, які вплинули на рішення монгольської влади. І тепер серед таких країн – після ратифікації Римського статуту – є й Україна. Можна припустити з великим ступенем імовірності, що позиція української сторони буде найжорсткішою.

Навряд чи Монголія як держава зазнає більших втрат, ніж репутаційні. Це цілком відповідатиме натурі міжнародного права, оскільки в ньому немає кодифікованих інструментів примусу або покарань за невиконання договірних зобов’язань. Але Україна має шанс створити прецедент наслідків невиконання вимог МКС саме з важливої для України справи. Цього шансу не було б, якби Верховна Рада не ратифікувала Римський статут.

Навіть якщо ці наслідки будуть такими, на які Монголія зможе не звертати особливої уваги – сам факт, що Україна може впливати на важливі міжнародні рішення є позитивним. Суб’єктність держав реалізується в аспектах інституційних та силовому. Повноцінна участь у роботі міжнародних інституцій додає кожній країні впливу там, де вона обмежена у своїх силових параметрах. І цей вплив визначається правилами інстутуцій – в даному випадку тим самим Римським статутом.

Крім того – що, можливо, є найважливішим – ратифікація Києвом Римського статуту суттєво розширює спектр злочинів Росії в Україні, які стануть підсудні МКС.

За даними Офісу Генпрокурора, в Україні зареєстровано понад 140 тисяч воєнних злочинів, скоєних Росією. Очевидно, що ця кількість тільки зростатиме, і це безпрецедентне навантаження на українську правоохоронну систему – саме тільки розслідування може тривати так довго, що не всі, хто мав би відповісти, доживуть до справедливого суду і покарання. Тому важливо, щоб певний тип справ – ті, які стосуються головних винуватців, розглядався на наднаціональному рівні.

Міжнародний кримінальний суд створювався спеціально для переслідування за чотирма категоріями злочинів: це злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Ордер на арешт Путіна, виданий МКС ще у березні 2023 року, стосується обвинувачення у незаконній депортації населення, в тому числі дітей, з українських територій. Це з категорії злочинів геноциду. Цей тип злочинів підпадає під юрисдикцію МКС незалежно від того чи ратифікували чи взагалі визнали Римський статут країна-жертва та країна-агресор. Але для того, щоб Міжнародний суд у Гаазі розглядав дії Росії щодо України саме як злочин агресії, було потрібне розширення юрисдикції МКС і на цю категорію. Що стало можливим після ратифікації Україною Римського статуту.

Чому так важливо, щоб дії Росії розглядалися в МКС саме в аспекті злочину агресії? Саме визначення, смислове і правове наповнення цього злочину з’явилося менше ста років тому і з точки зору міжнародного права вважається найбільшим злочином, який може вчинити держава – всі інші міжнародні злочини є похідними від нього. Відповідно, правові наслідки визнання вини у злочині агресії мають найбільшу вагу. Стосовно Росії це може вилитися у кримінальну відповідальність широкого кола російського керівництва – вже не тільки Путіна та найвищих військових, але й цивільних урядовців, пропагандистів і тому подібного. Крім того, політико-правові наслідки для держави як такої – визнання Росії агресором підважить її позиції в ООН аж до втрати місця постійного члена Ради Безпеки і відповідного впливу. Тобто, ратифікація Римського статуту також дає Україні можливість на міжнародному рівні завдати державі-агресору удару порівнюваного з завданням військової поразки. І це – в перспективі – набагато важливіше, ніж демонстративна зневага Путіна до міжнародного права.

gnews gnews Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим Підписатись
27 січня 2026
Зима кліматична і політична. Якими будуть наслідки для України і українців
Зруйновані ракетами ТЕЦ і морозами труби у будинках відремонтувати значно простіше, ніж політичний розкол, який у часи війни руйнує країну
23 січня 2026
Світ після порядку. Як цьогорічний Давос допоможе Україні та Європі
Останній форум у Давосі вийшов схожим на поминки за колишнім світовим ладом
22 січня 2026
Він більше не працює на цвинтарі. Чи посадять політтехнолога Петрова
Історія із бронювальним працевлаштуванням Володимира Петрова на Національному військовому меморіальному кладовищі може вийти боком не тільки йому самому, а й владі
16 січня 2026
Знову за ґрати? Пригадуємо попередні арешти Тимошенко
Юлія Володимирівна може утретє в житті потрапити за ґрати
Масовані обстріли Харкова та області: одна людина загинула, п'ятеро поранені
03 лютого 2026, 09:34
На Житомирщині неповнолітня стріляла в собаку з гвинтівки
03 лютого 2026, 09:30
Ворожа атака на Київ: відомо про п'ятьох постраждалих
03 лютого 2026, 09:20
На Київщині внаслідок російської атаки пошкоджені будинки, постраждав чоловік
03 лютого 2026, 09:08
Після нічної атаки понад тисячу будинків у Києві залишилися без тепла
03 лютого 2026, 08:55
Масована ракетно-дронова атака по Одещині: понад 50 тисяч людей залишились без світла
03 лютого 2026, 08:48
Викрали генератор та здали в ломбард: у Хмельницькому оголосили підозру двом чоловікам
03 лютого 2026, 08:44
РФ знову атакувала теплоелекстростанції ДТЕК: що відомо
03 лютого 2026, 08:34
На Вінниччині є влучання в обʼєкти критичної інфраструктури
03 лютого 2026, 08:26
На Київщині ексначальник ТЦК незаконно вилучав авто у підприємців
03 лютого 2026, 08:22