Що стало спусковим гачком для початку реформи
Отже, 4 жовтня працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшуки у скандальної очільниці комунального закладу охорони здоров’я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" Тетяни Крупи, під час якого у неї було виявлено готівки на понад 6 млн доларів, коштовності та різноманітні прикраси. На вимогу прокурорів Печерський суд Києва обрав Крупі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб за незаконне збагачення з правом внесення застави у 500 млн грн. Згодом виявилось, що майже 50 прокурорів Хмельницької області оформили собі інвалідність, і саме Хмельницька обласна МСЕК видавала ці довідки. Очільник прокуратури області також мав інвалідність. Після цього скандалу в ЗМІ він звільнився з посади. Згодом заяву на звільнення подав і генеральний прокурор України Андрій Костін. Також на фоні оборудок Тетяни Крупи з посади пішов й очільник Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОВА Олександр Завроцький.
Та не Хмельниччиною єдиною. СБУ викрила керівницю обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської облради на корупційних схемах для ухилянтів. У посадовиці знайшли майже півмільйона доларів, а в її сина – російський паспорт. Почали звільняти і працівників Рівненської обласної МСЕК після відповідних перевірок.
Усе це призвело до того, що питання скандалів у МСЕК обговорювались навіть на засіданні РНБО. Це, зрештою, призвело до звільнення керівництва Центральної медико-соціальної експертної комісії, а також звільнення керівників профільного департаменту Міністерства охорони здоров'я, що відповідає за координацію діяльності зі МСЕК.
Як відбуватиметься перезавантаження МСЕК
Уже відомо, що до кінця року МСЕК у тому вигляді, що є наразі, має бути ліквідована. Замість цього планується повна цифровізація процесу надання довідок про інвалідність. Причому має працювати цифровізація під час усіх етапів проходження комісій у МСЕК. А найголовніше, що мають бути внесені зміни до законодавства для роботи оновленої системи Медико-соціальної експертизи. Усю цю дорожню карту щодо реформування МСЕК було прийнято під час засідання Ради національної безпеки та оборони.
Проте й це ще не все. Документ містить низку завдань для державних органів. Наприклад, Офіс генпрокурора, СБУ, ДБР, Нацполіція, НАБУ мають протягом місяця виявляти та зупиняти зловживання, що можуть відбуватися під час того, як чиновники різних ланок отримують інвалідності.
До того ж, до кінця року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) має підготувати зміни до законодавства та подати їх на розгляд до Кабміну. У цих законодавчих змінах має бути чітко прописано, що всі члени МСЕК за незаконне збагачення мають нести кримінальну відповідальність, а також їхнє майно може бути конфісковане. Наприклад, у НАЗК вже заявили, що наразі для співробітників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) передбачене покарання лише за внесення недостовірних даних до декларації про майно та доходи, норми законодавства про конфіскацію необґрунтованих активів на них не поширюються.
Своєю чергою, Кабінет міністрів має взяти на себе розробку нормативно-правових актів задля якісної реформи МСЕК. Зокрема під керівництвом уряду Міністерство охорони здоров’я має ліквідувати Медико-соціальну експертизу до 31 грудня 2024 року. Візьмуться і за чиновників, які отримують пенсію за інвалідність. Міністерство соціальної політики має промоніторити всю систему нарахування пенсій таким чиновникам.
На Офіс генпрокурора покладено завдання ще раз перевірити всі рішення МСЕК, які стосуються працівників прокуратури по всій країні. Також додаткова робота буде для Державної прикордонної служби, адже її фахівці мають розробити дієвий порядок виїзду колишніх чиновників, які мають інвалідність, за кордон.
Чи будуть реальні зміни
Аналітики Центру спільних дій вказують на те, що для ліквідації або ж реформування МСЕК взагалі не потрібні ніякі укази президента або ж рішення РНБО. За їхніми словами, все це в руках Міністерства охорони здоров’я, оскільки Медико-соціальні експертизи формально перебувають під його контролем. Журналісти навіть ставили запитання очільнику МОЗ Віктору Ляшко, чи не розглядає він можливості написати заяву на звільнення з посади у зв’язку зі скандалами у МСЕК. Під час брифінгу, відповідаючи на це питання, Ляшко заявив: "Я не призначаю і не звільняю керівників МСЕКів. Я призначаю і звільняю керівника Центральної медико-санітарної комісії, який був вчора звільнений моїм наказом. Повірте, заяву написати напевне простіше, ніж реформувати МСЕКи".
Наразі потрібно зрозуміти, що реформування МСЕК буде дуже важким процесом, і не факт, що він буде вдалим, адже, окрім гучних заяв про наміри змінити щось на краще, є й ніша сторона медалі, наприклад, небажання чиновників на місцях щось змінювати.
"Масштабні реформи, такі як ліквідація МСЕК та перевірка рішень, вимагають значних ресурсів, часу та детально розроблених політик. Попередній досвід реформування військово-лікарських комісій (ВЛК) показує, що публічні заяви не завжди призводять до реальних змін", – пояснює аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова.
У ЗМІ останніми місяцями просто шалено ширяться новини про те, що в тій чи іншій області силовики затримують працівників ВЛК, які незаконно збагачуються шляхом постанови ухилянтам липових діагнозів. Разом із тим є і питання до реформування ТЦК, адже минулого року всіх очільників цієї структури було замінено. Ідея була в тому, що в ТЦК після цього фактично припиниться корупція. Втім, СБУ та ДБР досі затримують і працівників територіальних центрів комплектування за незаконне збагачення, знову ж таки, на ухилянтах. Останні найгучніші затримання відбулись у Бориспільському та Бучанському ТЦК на Київщині. У серпні 2024 року їхніх керівників відправили до СІЗО за підозрою у незаконному збагаченні на понад 1,2 млн доларів.
Аналітики Центру спільних дій наголошують на тому, що для успішного реформування системи медико-соціальної експертизи необхідно розробити конкретні державні політики, які забезпечать прозорість, ефективність і справедливість в оцінці інвалідності. І одним з таких механізмів має бути цифровізація процесу в МСЕК, що має значно знизити вплив людського фактору на процеси.
"Однак цифровізація – лише інструмент, і він сам по собі не може гарантувати справедливість і людяність у настільки очевидно корумпованій системі, якою є МСЕК", – наголошує Ірина Корженкова.
Тому, окрім запровадження нової системи функціонування МСЕК, потрібно також подумати про заміну кадрів чинної структури. Адже зрозуміло, що нечисті на руку чиновники захочуть відновити старі схеми вже в оновленому органі, який видаватиме довідки про інвалідність.