Урядовці в один голос заявляють, що держбюджет потребує додаткових майже 500 млрд грн на фінансування армії, і ці кошти не можна брати з фінансової допомоги, яку надають міжнародні партнери. Тобто тягар обороноздатності України – зарплатні військовим і загалом утримання армії – має вирішуватися виключно за рахунок власних коштів. Тому в уряді зазначають, що наразі немає іншого виходу, як переглянути податкову політику задля наповнення держбюджету і як наслідок посилення захисту від агресора. До парламенту вже направлено відповідний урядовий законопроєкт щодо змін до податкового кодексу. Далі розглянемо, які ж зміни пропонуються.
Військовий збір
Одні з найбільших нововведень пропонують стосовно військового збору. Наразі діє військовий збір у 1,5% на доходи фізичних осіб, який був введений ще у 2014 року. Тепер уряд пропонує збільшити цей збір одразу до 5%.
Крім цього, пропонується запровадити військовий збір для юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які перебувають на третій групі оподаткування – заробляють на рік не більше 8 млн 285 тис. 700 грн. Отже, розробники законопроєкту пропонують запровадити військовий збір у розмірі 1% від доходу, як юридичних осіб так і ФОПів 3 групи.
Втім, ФОПів 1,2 та 4 груп також хочуть зобов'язати сплачувати військовий збір. Наразі пропонується сплата ФОП 1, 2 та 4 групи єдиного податку військового збору за ставкою 5% від розміру двох мінімальних заробітних плат станом на 1 січня звітного року. Зараз це трохи більше 700 грн, які щомісяця повинні будуть сплачувати такі ФОПи в разі прийняття змін.
При купівлі та продажу банківських металів, скажімо, золота чи срібла, також пропонують запровадити військовий збір у розмірі 5% від вартості операції, а от з продажу будь-яких ювелірних виробів планують стягувати одразу 30% на потреби армії.
Якщо зміни до податкового кодексу все ж приймуть, то при купівлі нової автівки буде запроваджено 15% військового збору. Звісно, усе це ляже на плечі тих, хто купує нове авто, а тому логічно, що вартість нових машин підскочить у вартості мінімум на 15%. В той самий час міністр фінансів Сергій Марченко вже відреагував на невдоволення фахівців автомобільного ринку такими можливими нововведеннями, заявивши, що під час війни купівля нової автівки не є критичною потребою. Мовляв, у країні гостро стоїть питання безпеки, горить хата, а хтось каже, що не потрібно купувати засоби гасіння, а краще придбати новий автомобіль.
"Без проблем, купуйте новий автомобіль, але додатково підтримаєте ще Збройні сили", – зазначив Марченко.
Запровадження військового збору може торкнутися і ринку нерухомості. В уряді пропонують стягувати 5% на потреби армії від продажу нерухомості фізичною особою, але це буде якщо протягом одного податкового року ця фізособа вже продавала один раз квартиру, будинок, гараж чи ще якийсь об'єкт нерухомості.
Також у законопроєкті йдеться про те, щоб запровадити 5% військового збору з оплати українцями послуг мобільного зв'язку. В такому випадку теж можна припустити, що вартість такого зв'язку зросте для кінцевого споживача.
ПДВ поки не чіпатимуть
Ще навесні поточного року було багато розмов щодо можливості підвищення ПДВ (податку на додану вартість). Якщо зараз він становить 20%, то були думки збільшити його до 22-23%. Натомість в інтерв'ю ЗМІ міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що питання підвищення ПДВ довго обговорювали в уряді, і було багато дискусій щодо цього, але зрештою зійшлися на тому, що це непопулярний крок. За словами Марченка, в разі підвищення ПДВ автоматично зросли б ціни на всі товари в країні.
Зараз податок на додану вартість "зашитий" в усіх товарах та послугах. Умовно кажучи, якщо пересічний українець придбав харчові продукти у магазині на 1000 грн, то 200 грн з цієї суми становить саме ПДВ, яке надходить до державного бюджету. Загалом ПДВ називають ледь не бюджетоутворюючим податком. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи, лише цього року імпортний і внутрішній ПДВ планово принесуть майже 800 млрд грн до державного бюджету. Натомість вона також заявила, що у майбутньому влада ще повернеться до можливості підвищення ПДВ, а його збільшення на 2-4% надасть дуже відчутний ефект для бюджету. Проста математика показує, що якщо збільшити ПДВ на 4%, то це додатково принесе до бюджету понад 30 млрд грн.
Податок на солодку воду і посилки з-за кордону
Також дуже жваво обговорюється питання щодо запровадження так званого акцизу на солодку воду. Причому, нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вже підтримав законопроєкт про запровадження податку на солодку воду з наступного року. Пропонується віднести води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин до підакцизних товарів та встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Втім, народний депутат Ярослав Железняк вже заявив, що не дуже розуміє, як усе це можна буде нормально адмініструвати. Натомість він додав, що в разі запровадження такого акцизу, вартість одного літра того ж лимонаду зросте на 4 грн. А от голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев називає запровадження акцизу на солодку воду турботою про українців. Мовляв, ця законодавча ініціатива покликана сприяти захисту здоров’я людей шляхом запровадження додаткових податкових механізмів, спрямованих на зменшення споживання населенням цукру та підсолоджувальних речовин.
І нарешті про посилки з-за кордону. В уряді хочуть зменшити безмитний ліміт на посилки зі 150 євро до 45 євро. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, в Україні майже уся інтернет-торгівля працює у "тіні", адже, підкреслює він, в рамках безмитного ліміту на посилки у 150 євро до країни завозять дуже багато товарів. Доходить до того, що певні великі компанії навіть розбивають свої партії товарів на маленькі, щоб вкластися у безмитний ліміт. Якщо ж наприклад, пересічний українець замовляє за кордоном, скажімо, взуття, то якщо вартість посилки складає до 150 євро, він не сплачує ПДВ, а якщо посилка оцінюється у 200 євро, то "понаднормові" 50 євро від ліміту у 150 євро, вже будуть оподатковуватися 20% ПДВ. Якщо урядові пропозиції будуть прийняті парламентом, то з усіх посилок з-за кордону вартістю понад 45 євро буде стягуватися ПДВ у розмірі 20%. Хоча та ж Роксолана Підласа прогнозує, що такі зміни буде важко проголосувати, адже це викликає багато негативу.
Скільки грошей додатково буде у бюджеті від підвищення податків
За підрахунками уряду, підвищення військового збору і запровадження його в тих випадках, де він зараз відсутній, принесе до державного бюджету додатково майже 110 млрд грн. Фактично половина з цієї суми – понад 50 млрд грн – дасть запровадження військового збору у розмірі 1% від обороту для юросіб і ФОПів 3 групи. А от від збільшення військового збору з 1,5% до 5% для фізосіб може принести додатково понад 45 млрд грн.
Ще понад 10 млрд грн може надійти від запровадження 15-відсоткового військового збору на продаж нових автівок, а от від військового збору на послуги мобільного зв'язку урядовці очікують додаткового отримати майже 1 млрд грн.
Чому бізнес проти підвищення податків
Багато представників бізнесу почали критикувати урядову ініціативу щодо підвищення податків. Мовляв, в Україні є досить укорінена культура ухилення від сплати податків, а їхнє підвищення призведе до того, що ще більше малого та середнього бізнесу може почати працювати у тіні. Тому підвищення податків насправді може призвести не до додаткового наповнення бюджету, а навпаки. Наприклад, Олександр Конотопський – засновник великого підприємства, яке виготовляє системи безпеки, радить взагалі знизити податки, але навчити платити їх усіх без виключення. Натомість запровадження військового збору для ФОПів він взагалі вважає зазіханням на майбутній розвиток стартапів в Україні. Натомість співзасновник компанії з виробництва холодильного обладнання Ігор Гуменний вважає, що увесь тягар з підвищення податків ляже на "білий" бізнес, а "тіньовики", як не платили податки так і не будуть цього робити. До того ж він прогнозує підвищення цін на товари та послуги через підвищення податкового навантаження. Загалом багато підприємців сходяться на думці, що підвищення податків зрештою дасть зворотній ефект, аніж той, що очікують у Кабміні від збільшення податкового навантаження.