За спиною у Сергія Гайдая – серйозний управлінський і політичний досвід, який розпочався задовго до Луганської ОДА. У 2008-2010 роках він був помічником тоді ще депутата Київради, а пізніше міністра оборони Олексія Рєзнікова.
З 2014 до 2015 рік працював радником голови Обухівської районної державної адміністрації в Київській області, а з 2015 до 2018 був головою Мукачівської РДА, а також свого часу радником голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка.
Луганською областю Сергій Гайдай керував майже 3,5 роки, з жовтня 2019-го до березня 2023 року, і вважається одним із найдосвідченіших "губернаторів" України. До початку повномасштабного вторгнення, як і більшість голів ОДА, Гайдай переважно займався інфраструктурними проєктами, які реалізовували під брендом президентської програми "Велике будівництво". Мова йде про оновлення, ремонти та зведення доріг, шкіл, садочків, лікарень й інших суто специфічних проєктів, наприклад, як встановлення 150-метрової телевежі, яка мовила на окуповані території області.
Все це перекреслило повномасштабне російське вторгнення. Луганщина стала єдиною областю України, яку майже повністю захопили росіяни. Російський президент володимир путін свого часу оголосив про повне "захоплення" регіону, однак такі заяви не виправданні, оскільки кілька населених пунктів на межі з Харківщиною та Донеччиною все ж таки перебувають під контролем українських військових. Тим не менше, Гайдая інколи називали "губернатором без області".
На цьому фоні влітку 2022 року Гайдай потрапив у гучний скандал і піддався критиці навіть із лав пропрезидентської партії. Доволі одіозна депутатка від "Слуги народу" та заступниця голови комітету Ради з нацбезпеки Мар'яна Безугла заявила, що начальник ОВА "погано підготував" регіон до захисту. "Я вважаю, що у військовій адміністрації не була проведена робота в цьому напрямку. І це є предметом досліджень", – говорила парламентарка.
Гайдай тоді відреагував досить жорстко: "Для мене незрозуміло, що ця особа робить на лінії фронту чи в зоні бойових дій, хто вона така, які вона має повноваження. Вона взагалі несповна розуму, тому що пропонувала, наприклад, мені депортувати 15 тисяч людей під обстрілами".
У розпал скандалу Безугла закликала звільнити Гайдая з посади. Це звільнення сталося аж через півроку, в березні 2023-го, але точно не через позицію Безуглої. Тоді сам Гайдай пояснював своє звільнення плановою ротацією, мовляв центральна влада вирішила використати його знання і досвіт там, де потрібно "підсилити інший напрямок", а жодних претензій до роботи Гайдая на чолі Луганщини у Президента не було. І справді, у публічному просторі не з'являлася інформація про можливі питання до роботи Гайдая.
Навесні, одразу після звільнення, багато писали про можливість призначення Гайдая послом України в Казахстані, про такі перспективи говорив і сам Гайдай, але за кілька місяців стало зрозуміло, що питання заглухло. Тоді висувалася версія, що через брак дипломатичного досвід Казахстан не надав погодження не призначення Гайдая.
Втім, доволі очевидно, що таке призначення не сталося не через відсутність у українського посадовця дипломатичного досвіду, з одного боку через позицію рф, а з іншого через небажання Казахстану зайвий раз дратувати агресивного сусіда.
В травні цього року українські ЗМІ писали, що категорично проти призначення Гайдая в Казахстан виступала Росія та намагалася всіляко заблокувати рішення щодо екс-керівника ОВА.
Очікувалося, що Казахстан мав погодити призначення Гайдая після позачергових парламентських виборів, які відбулися 19 березня 2023 року, однак цього не сталося. Питання поставили на паузу якраз після візиту президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до Москви 9 травня і його зустрічі з Путіним.
Тому, найімовірніше, в історії з відрядженням Гайдая до Казахстану в Офісі президента вирішили остаточно поставити крапку й підшукали йому нову, але доволі зрозумілу посаду.
Як стверджують власні джерела RegioNews, вже найближчим часом Сергія Гайдая мають призначити керівником Запорізької області – регіону, де фокусувався основний удар українського контрнаступу та який зазнав найбільшої екологічної катастрофи часів незалежної України.
Призначення Гайдая саме в цей час виглядає досить логічним кроком, а особливо, якщо враховувати нещодавні заяви двох високопоставлених українських керівників. Перша – про перехід до позиційної війни, про яку нещодавно в своїй гучній статті писав головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Друга – про необхідність будівництва на всіх лініях оборони смуги укріплень, щоб захистити вже звільнені території й налагодити нормальне життя, про що говорив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
У принципі, Гайдай підходить під це завдання. На реалізації інфраструктурних проєктів він "набив руку" під час "Великого будівництва". Він разом зі своїм колегою, на той час тоді керівником Донеччини Павлом Кириленком, вважалися передовиками "ВБ" й часто ділили 1-2 місця у закритому рейтингу регіонів за масштабами й темпами втілення президентської програми.
До того ж, держава всіляко намагалася зробити Луганщину та Донеччину певною мірою "вітринними" областями й продемонструвати контраст із терористичними квазідержавними утвореннями "ДНР" і "ЛНР". Тому в Луганську та Донецьку області активно вливали кошти держбюджету та закордонних партнерів. Тому досвід роботи з державними та міжнародними інвестиціями в Гайдая серед інших "губернаторів" чи не найбільший, що явно згодиться під час процесі відновлення області та міста.
Та й зрештою призначення Гайдая хороший привід подратувати росіян, якого ті не злюбили ще з часів його роботи на Луганщині.
Читайте також: Сергій Гайдай: досьє