Regionews пояснює, чому цей мовний скандал є більш небезпечною проблемою, ніж просто черговою перепалкою в соцмережах.
Скандал розпочався в програмі "Рандеву з Яніною Соколовою", де Фаріон і ведуча обговорювали мовне питання. Саме тоді мовознавиця заявила, що в Україні "не існує російськомовного населення, є українці, а є кацапи". Соколова, своєю чергою, зауважила, що у війську та безпосередньо на фронті деякі військові розмовляють російською, зокрема й бійці полку "Азов" та 3-ої окремої штурмової бригади.
Фаріон на слова журналістки відповіла, що категорично цього не приймає, оскільки спілкування російською – це порушення армійської дисципліни, а якщо в армії немає дисципліни, тоді "це зброд".
"Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою – то нехай себе назвуть "рускімі". Чому вони такі очманілі? Якщо вони такі великі патріоти – покажіть свій патріотизм. Ну що це за бздура – воювати в українській армії і говорити російською мовою!", – висловилася Фаріон.
Вона закликала військових виконувати закон, вчити мову і "припинити вигадувати відмазки": "Виконуйте, хлопці, закон, і тоді буде перемога. Інакше будуть арестовичі, інакше будуть бойки, інакше будуть таксисти".
Пізніше, на додачу до інтервʼю, Фаріон написала у свох соцмережх, що "воювати за Україну – це не заслуга, а обов'язок", а також назвала російськомовних захисників "москворотими" та тими, що "ганьблять ЗСУ".
Колишній командир полку "Азов", заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін відповів Фаріон: "Ніхто тобі не давав права відкривати рота в бік бійців Азова, Третьої штурмової або будь-якого іншого підрозділу української армії. Тому просто йди ти нах*й!". Причому цей допис Жорін опублікував спеціально для Фаріон російською мовою.
Командир підрозділу ТрО "Химера" Олександр Капшин закликав розслідувати діяльність "цієї злоякісної пропагандистки" й не підживлювати "мовний срач".
"Горезвісна Фаріон пробила чергове дно. Їй все одно на те, що ми ще не виграли війну, що зараз головне єдність суспільства перед зимою. Але вона продовжує займатись улюбленою справою – ділить українців на різні сорти", – упевнений командир.
Після висловлювань Фаріон у Львівській політехніці, де вона викладає, на одному з корпусів розклеїли листівки із закликом звільнити мовознавицю. "Фаріон – геть з політехніки", "Чому в політесі досі працюють паплюжники честі українських воїнів?". Політехніка згодом надала офіційний коментар та заявила, що не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза університетом. Зі свого боку, Міністерство освіти та науки підтримало вимоги студентів не співпрацювати з людьми, які не поважають захисників та захисниць України, а також наголосили, що рішення про призначення та звільнення працівників ухвалює сам виш.
Відреагував на скандал й уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Він звернувся до Національної поліції України, СБУ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо дискримінації. Омбудсман також закликав публічних осіб свідомо ставитися до ідей та поглядів, які вони транслюють, а медіа – бути відповідальними до інформації, яку поширюють.
Насправді глобально заяви Ірини Фаріон не потребують значних і довгих рефлексій. Її імʼя вже давно дорівнює слову "скандал". Однак занепокоєння викликає той факт, що мовне питання почали дедалі частіше порушувати в інформаційному просторі.
Тут доречно згадати також нещодавній скандал у Києві. Водій таксі компанії Bolt, як зазначила одна з пасажирок, відмовився обслуговувати її державною мовою, як цього передбачає закон. А на запитання, чому він відмовляється спілкуватися українською, заявив, що вони – "хворі люди". Пізніше таксист записав відео та подякував за підтримку. Найцікавіше, що на цей раз говорив він українською мовою, хоча це очевидно давалося йому важко.
За чоловіка вступився народний депутат із забороненої ОПЗЖ Юрій Бойко й екс-радник Офісу президента Олексій Арестович, про спробу якого йти в політику нещодавно писав RegioNews. "Шукаю контакти таксиста Bolt, якого звільнили за фактом нападу мовного Талібану. Відгукнися, друже, хочу виплатити тобі компенсацію, на час пошуку нової роботи", – написав Арестович у своїх соцмережах, чим викликав немалу хвилю суспільного обурення.
Здавалося, що з початком повномасштабного російського вторгнення в Україні сформувався певний мовний консенсус. Усі погодилися з тим, що українську необхідно максимально поширювати, а використання російської мови як мінімум у публічному просторі стало проявом моветону та неповаги до захисників і захисниць. Заговорили державною навіть ті люди, від кого цього ніхто не очікував, наприклад мер Харкова Ігор Терехов.
Однак зараз стає зрозуміло, що знову з’явився певний пул людей, які почали спекулювати на мовному питанні та використовувати давні проросійські наративи. Достеменно важко сказати, з якою метою Фаріон продовжує торпедувати цю тему, однак те, що росія підживлює конфлікти на мовному підґрунті для внутрішньої дестабілізації, сумнів немає. І в цьому їй допомагають і Арестович, і, як не дивно, Фаріон.
Хоч їхні погляди максимально різняться, однак обидва вони по суті працюють в канві російських наративів. Якщо перший - це типовий захисник "угнєтьонних рускоязичних" українців та провідник, нехай і дещо закамуфльованих путінських ідей про "один народ", то друга – своїм екзальтованим та радикальним підходом до захисту "духовно-національного феномену" української мови та категоричним несприйняттям неминучих наслідків тотальної русифікації втілює в життя мальований російською пропагандою карикатурний образ "несамовитого бандерівця". А це аж ніяк не сприяє об’єднанню, і явно грає на руку ворогу.