Маркс колись писав, що великі історичні постаті та події з'являються двічі: першого разу як трагедія, а другого як фарс. Ця цитата найкраще підходить до опису зустрічі Трампа, Путіна і Сі. Більшого фарсу сьогодні мабуть важче придумати.
Історія – це важка хвороба путіна. Звідти всі його комплекси неповноцінності росії і прагнення величі дідів. Звідти і весь цей неадекватний символізм. Я переконаний, що саме путін буде хотіти зробити фотку а-ля Сталін, Черчиль та Рузвельт в Ялті. Тільки проблема в тому, що все це його хворі фантазії, які взагалі ніяк не дружать з реальністю.
Ключові тези, чому ця зустріч не буде мати цінності, окрім історичної імітації.
Втім, окрім того, як все це виглядає, потрібно розуміти інтереси цих сторін на зустрічі. Справжній інтерес путіна, щоб Трамп змусив Україну до капітуляції, чого він зробити не може. Трамп хоче, щоб путін і Сі домоглися капітуляції Ірану, чого вони зробити не можуть. І Сі хоче, щоб Трамп віддав йому Тайвань, чого Трамп теж зробити не може. Чесно, не розумію про що вони можуть домовлятись з таких позицій.
Що відбудеться насправді, на мою думку. Спроба поговорити про реальні інтереси відразу приречена на невдачу. Тому скоріше за все щодо України, Ірану і Тайвані кожен скаже те, що казав раніше. Трамп скаже про важливість угоди і вигоду для всіх. путін скаже про необхідність визнання безпеки і суверенітету, в чому його підтримає Китай. І нарешті Сі скаже щось в стилі треба шукати компроміси без шкоди світовій економіці.
Більш реальні успіхи можуть бути в інших темах. Зокрема, ядерне розброєння. Тут у всіх сторін позиції співпадають. Можливо буде новий пафосний договір на цю тему. Ось, власне і все.
Після цього Трамп буде "тріщати” про успішний успіх від зустрічі. путін скаже, що нарешті "партньори” навчились поважати росію і визнали необхідність домовлятись. А Сі взагалі нічого не скаже.
Які вожді, така і Ялта.