Для республіканців це просто катастрофа. І втрата більшості в обох палатах Конгресу США, поразка в своїх штатах, де республіканці домінували десятки років (Техас і Канзас), зокрема і поразка на губернаторських виборах в Техасі. А це для них вже дуже небезпечно і в контексті президентських виборів 2028 року.
І дуже схоже, що головний цвях в труну республіканців на цих виборах забив сам Президент Трамп своєю активною участю у виборчій кампанії. Якщо раніше персональна підтримка Дональда Трампа дуже допомагала кандидатам республіканцям на виборах до Сенату і Палати представників, то зараз це спрацювало прямо навпаки. Багато хто називає ці вибори референдумом про довіру Президенту Трампу. І Трамп цей референдум з тріском програв.
Вже є перші наслідки.
Достатньо неочікувано і майже відразу з своїм діагнозом цієї поразки виступив Віце-президент Джей Ді Венс. Він не звинуватив Трампа, але фактично назвав головною причиною цієї поразки війну в Ірані. Це говорить про дві важливі речі. По-перше, це заявка Джей Ді Венса на роль спадкоємця Трампа в MAGA-середовищі, відповідно і на статус кандидата від республіканців на президентських виборах 2028 року. По-друге, схоже, що суттєво знижується ризик нової воєнної атаки США проти Ірану (якщо тільки сам Іран щось не спровокує). Сам Трамп теж визнав негативні наслідки війни проти Ірану. Для нас добре те, що нема звинувачень у бік України (а такі побоювання були).
Починається фінальна частина президентства Трампа. І навряд це буде апофеоз його правління, скоріше апофігей (якраз в стилі Дональда Трампа). Він може забути про третій термін свого президентства. Навпаки, істеблішмент республіканців чим далі, тим більше може задумуватись над тим, як з мінімальними ризиками скинути цей тягар і джерело проблем. Публічний демарш Джей Ді Венса є певним натяком на ймовірність такого сценарію. І це не про імпічмент Трампу. Цей варіант усунення Трампа відповідає інтересам демократів, але не республіканців. Спроба імпічменту може бути, але реалізувати її вкрай складно.
Так чи інакше, поки Трамп залишається на чолі США. І Україні доведеться працювати і з Конгресом і з Президентом Трампом, маневруючи між ними як політичними опонентами (за новою ситуацію в Конгресі США). Раджу не забувати, що США є президентською республікою, і контроль над виконавчою владою і зовнішньою політикою є саме в руках Президента США.
Точно також не можна ставити лише на демократів. Як і раніше нам потрібно зберігати двопартійну підтримку в Конгресі США. Друзі України є і в складі Демократичної партії і серед республіканців. І зараз дуже важливо оновити і розширити склад груп підтримки України в обох палатах Конгресу США, в першу чергу в Палаті представників і серед конгресменів-демократів.
Особливо зверну увагу на те, що вже негайно треба вирішити питання з призначенням посла України в США. Треба розпочинати активну роботу з новим складом Палати представників і оновленим складом Сенату США. І це має робити саме посол України в США.