Російські удари по енергетичній інфраструктурі України є частиною комплексної кампанії, спрямованої не лише на руйнування енергосистеми, а й на тиск на українську владу та міжнародних партнерів
Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Facility Platform "П’ята зима: змагання на швидкість", передає RegioNews.
За оцінками авторів звіту, цей опалювальний сезон збігатиметься з низкою важливих політичних подій: можливим відновленням тристоронніх переговорів за участю США, України та Росії, проміжними виборами у США, засіданням Європейської ради, самітом G20 у Маямі, переглядом програми МВФ та ухваленням державного бюджету України на 2027 рік.
У цей період атаки на енергетичну інфраструктуру можуть стати інструментом тиску на міжнародних партнерів України та засобом впливу на її переговорну позицію.
Сім цілей Росії під час зимової кампанії
В аналітичному звіті виокремили сім системних цілей, яких Росія, за оцінками авторів, прагнутиме досягти під час атак на українську енергетику:
-
Знеструмити міста та позбавити їх тепла. Створити умови для нових хвиль міграції населення й бізнесу, особливо з Лівобережжя, півдня України та великих міст.
-
Дестабілізувати внутрішню ситуацію. Посилити конфлікти між центральною владою та регіонами через локальні аварії й перебої з енергопостачанням.
-
Послабити міжнародну підтримку України. Використовувати зображення міст без світла й тепла, щоб підвищити політичну та фінансову ціну допомоги Україні для іноземних урядів.
-
Відпрацювати нові тактики атак. Удосконалити методи ударів по цивільній інфраструктурі для можливого застосування на інших напрямках.
-
Отримати важелі впливу на переговорах. Використовувати можливе припинення ударів по енергетиці як інструмент тиску щодо територіальних поступок, послаблення санкцій або відмови України від ударів по російських нафтопереробних заводах.
-
Відтягнути ресурси з фронту. Змусити Україну розподіляти обмежені ресурси між захистом міст і потребами фронту, а також ускладнити військове виробництво та логістику.
-
Погіршити економічну ситуацію. Паралізувати роботу підприємств, створити ризики для бюджетних надходжень і знизити інвестиційну привабливість країни.
Автори звіту також описали ймовірну зміну пріоритетів російської кампанії за місяцями.
-
Жовтень 2026 року. Основними завданнями можуть стати посилення переговорного тиску та залякування міжнародних партнерів. Зокрема, йдеться про демонстрацію вразливості нових генерувальних потужностей України.
-
Листопад 2026 року. На тлі проміжних виборів у США та розгляду українського бюджету на 2027 рік Росія може посилити спроби використати енергетичні удари як важіль впливу. У звіті цей період визначають як потенційно важливий для переговорів щодо так званого енергетичного перемир’я.
-
Грудень 2026 року. Пріоритетами можуть стати тиск на міжнародних партнерів і дестабілізація внутрішньої ситуації в Україні на тлі саміту G20 та засідання Європейської ради.
-
Січень 2027 року. У найхолодніший період зими, за прогнозом аналітиків, Росія може зосередитися на ударах по системах тепло-, водо- й електропостачання великих міст, насамперед на Лівобережжі та півдні України. Також у звіті згадується ризик спроб порушити цілісність енергосистеми по Дніпру.
-
Лютий 2027 року. Напередодні п’ятої річниці повномасштабного вторгнення РФ може прагнути виснажити запаси енергетичного обладнання, ракет для протиповітряної оборони та фінансові ресурси України. Серед можливих завдань також називають відтягування сил із фронту й підготовку тактики для потенційного відкриття нових напрямків бойових дій.
Таким чином, згідно з оцінками Ukraine Facility Platform, удари по енергетичній інфраструктурі можуть залишатися для Росії не лише способом завдати матеріальних збитків, а й інструментом військового, економічного та політичного тиску на Україну протягом опалювального сезону 2026-2027 років.
Нагадаємо, помічник російського президента Юрій Ушаков розповів, що диктатор Путін готовий відновити тристоронні переговори з Україною та США. Це може відбутись уже в першій половині листопада. Головною темою має стати формування системи безпеки для Росії та України після завершення війни.
Читайте також: "Зараз не час домовлятися": чому Україні потрібно пережити цю зиму