Про це йдеться у зверненні Української Ради Бізнесу, яка об’єднує 132 бізнес-асоціації України, передає RegioNews.
Проєкт постанови передбачає перегляд чинного механізму бронювання, зокрема скорочення лімітів для окремих категорій підприємств, зміну методики розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати, а також створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів України.
Головною проблемою бізнес-спільнота вважає створення Координаційного центру при уряді. Його рекомендації впливатимуть на визначення статусу критично важливих підприємств, встановлення лімітів бронювання понад 50% та перегляд раніше наданого статусу.
Представники бізнесу вважають, що без чітких критеріїв ухвалення рішень, визначених строків і можливості оскарження це може створити додаткові адміністративні бар’єри, правову невизначеність для підприємств та значні корупційні ризики.
Створення такого Координаційного центру не є доцільним взагалі, у випадку його створення – його функціонал необхідно зменшити до консультаційно-дорадчого органу.
Ще одна проблема у новій постанові – скорочення лімітів бронювання. Згідно з проєктом, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики пропонується встановити ліміт до 85%, а для підприємств тепло- і водопостачання, водовідведення та управління відходами – до 60%.
В Українській Раді Бізнесу попереджають, що такі обмеження можуть вплинути на виконання державних оборонних замовлень, виробництво, ремонт і відновлення енергетичної інфраструктури, а також безперервне надання життєво необхідних послуг населенню.
Українська Рада Бізнесу закликала Міністерство економіки відкликати проєкт постанови з процедури погодження та повернути його на доопрацювання із залученням представників бізнес-спільноти й галузевих асоціацій.
Також організація закликає Кабінет Міністрів не ухвалювати документ у запропонованій редакції, провести аналіз його економічних, бюджетних і виробничих наслідків та організувати повноцінні консультації з бізнесом.
Натомість в УРБ пропонують запроваджувати адресні перевірки для виявлення фіктивного працевлаштування та маніпуляцій із чисельністю персоналу, не створюючи непропорційних обмежень для добросовісних підприємств.
В Українській Раді Бізнесу наголошують, що вдосконалення системи бронювання має враховувати як мобілізаційні потреби держави, так і здатність підприємств забезпечувати обороноздатність, енергетичну безпеку, зайнятість і податкові надходження.
Читайте також: Відновити не можна закрити: як за умов війни виживають знищені підприємства