Штрафи та арешт на гауптвахті: за які порушення можуть покарати військових

Міністерство оборони роз'яснило, за які правопорушення військовослужбовці можуть нести адміністративну відповідальність та які покарання їм загрожують. Справи про такі порушення розглядає суд

Про це повідомила пресслужба відомства, передає RegioNews.

Зазначається, що за окремі адміністративні правопорушення військовослужбовців притягують до відповідальності на загальних підставах – нарівні з іншими громадянами.

Зокрема, йдеться про:

• порушення правил дорожнього руху;
• правопорушення, пов’язані з корупцією та домашнім насильством;
• порушення митних правил;
• порушення правил полювання та рибальства;
• порушення санітарних норм.

Окремо законодавство передбачає відповідальність за військові адміністративні правопорушення. Їх перелік міститься у статтях 172-10–172-20 глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

До таких порушень належать:

• відмова від виконання законних вимог командира;
• самовільне залишення військової частини або місця служби;
• недбале ставлення військової службової особи до військової служби;
• порушення правил поводження зі зброєю;
• розпивання алкоголю або вживання наркотичних засобів на території військових частин чи об’єктів;
• поява на території військової частини або виконання службових обов’язків у стані сп’яніння.

Адміністративна відповідальність настає за умови, що діяння не містить ознак кримінального правопорушення.

Які покарання загрожують військовослужбовцям

Залежно від статті та обставин справи закон передбачає штраф або арешт з утриманням на гауптвахті.

Такий арешт застосовує виключно суд у передбачених законом випадках. До військовослужбовиць цей вид стягнення не застосовується.

Розмір штрафу визначають відповідно до встановлених законом неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розгляд справи відбувається в кілька етапів:

1. Складання протоколу. Командир військової частини або уповноважена посадова особа Військової служби правопорядку складає протокол протягом 24 годин із моменту виявлення правопорушення.
2. Ознайомлення з протоколом. Військовослужбовець отримує його копію під розписку та має право надати письмові пояснення й зауваження.
3. Передання матеріалів до суду. Протокол разом із матеріалами справи направляють до районного, міського або міськрайонного суду за місцем вчинення правопорушення.
4. Розгляд справи. Суд досліджує докази, встановлює наявність або відсутність вини та ухвалює постанову. Якщо вину не доведено, провадження закривають.
5. Отримання постанови. Її копію вручають або надсилають особі протягом трьох днів.
6. Оскарження рішення. Постанову можна оскаржити протягом 10 днів із дня її винесення.

Таким чином, військовослужбовець має право надати власні пояснення, висловити зауваження та оскаржити судове рішення.

Коли настає кримінальна відповідальність

У Міноборони наголосили: якщо діяння має ознаки злочину, відповідальність визначають уже за Кримінальним кодексом України, а не за КУпАП.

Вид відповідальності залежить від складу правопорушення та конкретних обставин: характеру діяння, його тривалості, умов, наслідків і мети.

Наприклад, самовільне залишення військової частини за певних обставин може бути адміністративним правопорушенням, тоді як в інших випадках воно тягне за собою кримінальну відповідальність.

Тому для визначення можливих наслідків важливо враховувати конкретні обставини справи та відповідні норми законодавства.

Нагадаємо, влітку Кабінет міністрів змінив порядок бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, оновились критерії, за якими підприємства визнаються критично важливими для функціонування економіки.