1. Трампу треба якомога швидше завершити війну, щоб мати лаври миротворця.
2. Щоб завершити війну, треба тиснути на обидві сторони.
3. Тиснути на росію Америці немає чим, та й страшно, що росія може тоді розвалитися від шоку.
4. Тиснути на Україну є чим, тож треба тиснути вдвічі сильніше. Фактично це примус до капітуляції.
5. На додачу, світовий досвід мирних угод каже, що треба тиснути на слабшого, щоб він прийняв умови сильнішого, бо тиск на сильнішого не переконає його припинити.
6. А з точки зору Трампа, сильнішою є росія не лише тому, що там розмір і ресурси, а й тому, що там сильна влада, а не ненависна демократія.
Щось подібне я писав півтора роки тому, коли переважна більшість оглядачів стверджувала, що "Трамп прийде, порядок наведе", ігноруючи довгі тренди американо-російських стосунків та антиєвропейські настрої трампівських виборців.
З того часу певні речі змінилися. Страх перед розвалом росії в Америці ще збільшився, а інструментів тиску на неї стало ще менше (поцікавтеся, що передусім ліквідував Маск на посаді керівника DOGE). Водночас європейці змогли замістити переважну частину американської допомоги, а російська загроза Європі стала набагато реальнішою.
Тобто ми маємо ту саму картину, що й півтора роки тому, лише окреслену більш виразно.
Але за ці півтора роки всі втомилися. Оце й робить різницю.
Водночас варіантів у нас небагато. Угода на умовах Путіна, включаючи демілітаризацію, "денацифікацію" та передачу Запоріжжя й Херсону. Чи пошук ще глибшого порозуміння з європейцями, щоб вистояти.
До виборів в США залишилося небагато. Після виборів американці сфокусуються на внутрішніх чварах і принаймні не робитимуть нічого поганого.