Все частіше в публічному просторі починають виринати свиноматочні ідеї на тему "кожна вкраїнська жінка має народити 8 дітей, щоби врятувати націю". З цієї оказії треба відзначити, що:
1. Усі ці патримоніяльні стереотипи "нас знову має бути 42 мільйони" – це не лише збочена утопія, але й ретроградна ахінея родом зі століття 18 чи 19.
2. Війна каталізувала 2 найгірші процеси: загибель + 6-мільйонна еміграція найбільш продуктивного працездатного, здорового, репродуктивного населення. Тому треба не збільшувати населення – а ЗАПОВНЮВАТИ прогалину в статево-віковій структурі.
3. Заклик кількісно розмножуватися – абсурдний і безвідповідальний, оскільки нам потрібно відновити ПРАЦЕЗДАТНЕ І ЗРІЛЕ населення 25-45 років, без якого голопузі немовлята й їхні матері в декреті остаточно поховають державну соціялку й економіку.
4. Приріст демографії завше йде в парі з економічним ростом. Плодити бідність в умовах нестабільності й безперспективʼя – це Африка. Треба збільшувати некількість пожирачів бюджету, а кількість створювачів бюджету.
5. Планета перенаселена. Людство повинно скорочувати свою чисельність, якщо хоче вижити. Регулювання дітонароджуваності (зі забороною багатодітності в бідних країнах) ляже в основу політик світових урядів.
6. Репродукція давно перестала бути демографічним явищем і стала суто економічно-соціяльним. Дитина – це результат заможності та впевненості в завтрашнім дні, а не "потреб нації".
7. Право не мати дітей – основоположне. Це нічиє діло, а особливо держави.